Підготовка науково-педагогічних кадрів

Клінічна ординатура

Положення про клінічну ординатуру

Клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів–спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти III–IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти та клінічних науково–дослідних інститутах, центрах, тощо.

Клінічна ординатура забезпечує одержання лікарем вищої кваліфікації на основі раніше здобутої освіти у вищому медичному закладі освіти III–IV рівнів акредитації і закладах післядипломної освіти та набутого досвіду практичної роботи лікарем–спеціалістом з певного фаху.

Основним завданням клінічної ординатури є поглиблення професійних знань, підвищення рівня умінь та навичок лікаря–спеціаліста за його основним лікарським фахом.

Навчання в клінічній ординатурі проводиться з відривом від виробництва. Тривалість навчання складає для громадян України 2 роки.

Для іноземних громадян тривалість навчання в клінічній ординатурі може бути подовжено за дозволом Міністерства охорони здоров’я України ще на 1–2 роки.

До клінічної ординатури приймаються за конкурсом громадяни України, які мають освітньо–кваліфікаційний рівень лікаря–спеціаліста і стаж практичної роботи не менше трьох років за фахом після закінчення інтернатури або спеціалізації, лікарська спеціальність якої повинна відповідати спеціальності клінічної ординатури.

У конкурсі можуть також брати участь лікарі без необхідного стажу практичної роботи, які успішно закінчили інтернатуру і рекомендовані Вченою радою вищого закладу освіти, закладу післядипломної освіти до навчання в клінічній ординатурі.

Іноземні громадяни можуть за дозволом Міністерства охорони здоров’я України бути прийняті до клінічної ординатури безпосередньо після закінчення вищого закладу освіти і отримання кваліфікації спеціаліста “лікар”.

Правом позаконкурсного зарахування до клінічної ординатури користуються лікарі, які працюють в районних і дільничних лікарнях сільської місцевості та в контрольованих регіонах, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до таких згідно з чинним законодавством.

Для проведення приймання в клінічну ординатуру на місця держзамовлення ректор (директор) вищого закладу освіти (наукової установи) оголошує конкурс і призначає приймальну комісію під головуванням проректора (заступника директора) з наукової роботи. До її складу також входять: завідувач підрозділом вищого закладу освіти (наукової установи), що є відповідальним за навчання клінічних ординаторів (відповідальний секретар), завідувачі профільними кафедрами (відділами, лабораторіями), професори, доценти та провідні вчені.

Прийом до клінічної ординатури для навчання за держзамовленням проводиться за окремим конкурсом на місця з кожної лікарської спеціальності, кількість яких затверджується Міністерством охорони здоров’я України, про що повідомляється у пресі вищим закладом освіти (науковою установою) не пізніше ніж за місяць до початку приймання документів.

Приймання документів для вступу до клінічної ординатури проводиться вищим закладом освіти (науковою установою) щороку з 25 травня до 25 червня.
Лікарі, які бажають вступити до клінічної ординатури, подають на ім'я ректора (директора) відповідного вищого закладу освіти (наукової установи) наступні документи
- заяву,
- особисто заповнений листок з обліку кадрів;
- копію диплома про вищу медичну освіту і присвоєння кваліфікації спеціаліста “лікар”;
- копію сертифіката про присвоєння кваліфікації лікаря–спеціаліста з певної лікарської спеціальності;
- витяг із трудової книжки;
- список опублікованих наукових праць та винаходів і раціоналізаторських пропозицій (за наявності);
- виписку із протоколу засідання вченої ради вищого закладу освіти чи закладу післядипломної освіти з рекомендацією лікарю–інтерну на навчання в клінічній ординатурі (для осіб, які вступають до клінічної ординатури без необхідного стажу роботи лікаря за спеціальністю).
Кожен вступник до клінічної ординатури проходить співбесіду з членами приймальної комісії та складає іспит з відповідної спеціальності, у ході якого визначаються його знання та уміння з лікарської спеціальності та професійний рівень лікаря–спеціаліста.

Ректори (директори) вищих закладів освіти (наукових установ) щороку до 1 липня подають на затвердження до Міністерства охорони здоров’я України протоколи засідань приймальної комісії з обґрунтованими рекомендаціями про доцільність зарахування до клінічної ординатури всіх кандидатів і списки осіб, які брали участь у конкурсі до клінічної ординатури.

Міністерство охорони здоров’я України розглядає подані документи та повідомляє вищий заклад освіти (наукову установу) про прийняте рішення протягом 10 днів.

Зарахування до клінічної ординатури проводиться наказом ректора (директора) вищого закладу освіти (наукової установи) в п’ятиденний термін після одержання списків осіб, затверджених Міністерством охорони здоров’я України для зарахування до клінічної ординатури.

Кожному лікарю одночасно з його зарахуванням до клінічної ординатури ректором (директором) вищого закладу освіти (наукової установи) призначається керівник із числа докторів (кандидатів) наук або професорів (доцентів) – співробітників кафедри (відділу, лабораторії), де лікар проходить навчання в клінічній ординатурі. Керівник консультує клінічного ординатора з практичної та наукової проблематики, контролює виконання ним індивідуального навчального плану та несе особисту відповідальність за його якісну науково–практичну підготовку.

Підготовка клінічних ординаторів проводиться під керівництвом висококваліфікованих спеціалістів за індивідуальним планом, який розробляється завідувачем кафедрою (відділом, лабораторією), враховуючи при цьому специфіку подальшої роботи клінічного ординатора, і затверджується ректором (директором) закладу вищої освіти (наукової установи). Індивідуальний план підготовки клінічного ординатора затверджується не пізніше ніж через місяць з моменту його зарахування до клінічної ординатури.

Індивідуальний план підготовки лікаря в клінічній ординатурі складається в трьох примірниках, із яких один примірник направляється в особову справу клінічного ординатора, що зберігається у відділі науки вищого закладу освіти (наукової установи), другий примірник зберігається на кафедрі (у відділі, лабораторії), третій примірник знаходиться у клінічного ординатора.

Індивідуальний навчальний план підготовки в клінічній ординатурі з конкретного лікарського фаху включає в себе вивчення основної спеціальності, низки суміжних клінічних дисциплін, медичної статистики, клінічної біохімії та фармакології, медичної генетики тощо.
За час навчання в клінічній ординатурі лікарі повинні у встановлені терміни:
- повністю виконати індивідуальний навчальний план;
- оволодіти сучасними методиками профілактики, діагностики, лікування захворювань, відповідно до профілю клінічної ординатури;
- оволодіти методиками проведення основних науково–практичних досліджень;
- оволодіти необхідними практичними навичками та професійною майстерністю з відповідного лікарського фаху;
- систематично звітувати про хід виконання індивідуального плану підготовки клінічного ординатора на засіданн ікафедри (відділу, лабораторії) вищого закладу освіти (наукової установи), (вченій раді факультету наукової установи);
- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку закладу освіти (наукової установи).
Особи, які навчаються в клінічній ординатурі, мають право:
- користуватися навчально–виробничою, науковою, культурно–спортивною, оздоровчою базою вищого закладу освіти (наукової установи);
- на отримання всіх видів наукової інформації і консультування у всіх питаннях їх лікувально–діагностичної роботи;
- брати участь через виробничі наради кафедри в обговоренні питань, що стосуються клінічної ординатури;
- на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;
- на забезпечення житлом в гуртожитку під час навчання у вищому закладі освіти (науковій установі);
- на інші права згідно з чинним законодавством.
Клінічні ординатори
Клінічні ординатори в межах робочого часу виконують лікувально–діагностичну роботу в профільних відділеннях, на яких базується клініка, в обсязі 25 відсотків від розрахункової норми навантаження лікаря відповідної спеціальності, що передбачається індивідуальними планами їх підготовки, без доплат до стипендії.

Клінічні ординатори зобов’язані відвідувати лекції, клінічні обходи завідувача кафедри (відділу, лабораторії), клінічні і патологоанатомічні конференції, засідання наукових товариств, брати участь у розтинах померлих хворих, працювати в лікарсько–консультативних комісіях, вивчати спеціальну літературу.

Клінічні ординатори залучаються до науково–дослідної та науково–практичної роботи кафедри (відділу, лабораторії):
- складають реферати з окремих тем, огляди спеціальної літератури,
- описують окремі випадки з клінічної практики, демонструють хворих на лікарських конференціях, засіданнях науково–практичних товариств.
Клінічні ординатори двічі на рік звітують про виконання індивідуального плану підготовки на засіданні колективу кафедри (відділу, лабораторії). Відповідальний за підготовку клінічних ординаторів у вищих закладах освіти (наукових установах) один раз на рік доповідає вченій раді вищого закладу освіти, факультету (наукової установи) про роботу з клінічними ординаторами.

Особи, які без поважних причин протягом двох тижнів із дня початку занять не прибули до місця навчання, підлягають за погодженням із Головним управлінням закладів освіти Міністерства охорони здоров’я України відрахуванню з клінічної ординатури наказом по вищому закладу освіти (науковій установі).

Клінічні ординатори, які не виконали індивідуальні плани без поважних причин у встановлені терміни, відраховуються з клінічної ординатури наказом ректора (директора) вищого закладу освіти (наукової установи) за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України.

Відрахування з клінічної ординатури також здійснюється в інших випадках, передбачених п.66 “Положення про державний вищий заклад освіти”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1074.

Переведення клінічного ординатора з одного вищого закладу освіти (наукової установи) в інший здійснюється за дозволом Головного управління закладів освіти Міністерства охорони здоров’я України і за згодою ректорів (директорів) вищих закладів освіти (наукових установ).

Лікарі, які вступили до клінічної ординатури після закінчення навчання в інтернатурі, після завершення підготовки в клінічній ординатурі направляються вищим закладом освіти (науковою установою) у розпорядження управлінь охорони здоров’я обласних (Київської, Севастопольської міських) держадміністрацій і зобов’язані не менше двох років відпрацювати в підпорядкованих їм закладах охорони здоров’я.

Лікарі, які мають понад трирічний стаж роботи за спеціальністю після закінчення інтернатури і які вступили до клінічної ординатури на місця держзамовлення за конкурсом, після закінчення навчання правами молодих спеціалістів не користуються і влаштовуються на роботу самостійно.

Клінічні ординатори, які виявили здібності до науково–дослідної роботи, можуть бути рекомендовані вченою радою вищого закладу освіти (наукової установи) до участі в конкурсі в аспірантуру після закінчення навчання в клінічній ординатурі.

Клінічні ординатори на останньому місяці свого навчання в разі успішного виконання індивідуального плану і наявності необхідного стажу практичної роботи можуть складати іспит у закладах (факультетах) післядипломної освіти з метою проведення атестації на присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії без проходження передатестаційного циклу. Лікарям, які успішно склали цей іспит, закладом (факультетом) післядипломної освіти видається свідоцтво встановленого зразка з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.

Лікарям, які закінчили навчання в клінічній ординатурі, вищим закладом освіти (науковою установою) видається свідоцтво за встановленою формою.

Підготовка докторів філософії

Силабуси навчальних дисциплін

Школа лідерства для аспірантів ХНМУ

Керівник школи

доктор медичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології ім. Д.О. Альперна Мирошниченко Михайло Сергійович

Телефон – +380501699763, +380961033038

E-mail – ms.myroshnychenko@knmu.edu.ua
Завдання Школи лідерства для аспірантів

Школа лідерства для аспірантів створена в Харківському національному медичному університеті з метою сприяння набуттю молодими вченими комунікативних, лідерських, командних, публічних, особистісних та інших навичок для кар’єрного росту.

Завдання Школи лідерства для аспірантів:

1) ознайомлення слухачів з комплексом неспеціалізованих, важливих для кар’єри навичок, які відповідають за успішну професійну діяльність;

2) набуття слухачами комунікативних навичок – уміння слухати, аргументувати й переконувати; нетворкінгу – побудови й підтримки бізнес-відносин; ведення переговорів; проведення презентацій; самопрезентації; публічних виступів; командної роботи; націленості на результат; ділового письма; клієнтоорієнтованості;

3) набуття слухачами навичок керування собою: розвиток емоційного інтелекту, керування емоціями та стресом; розвиток особистісних ресурсів, керування власним розвитком; планування й цілепокладання; тайм-менеджмент;

4) набуття слухачами лідерського мислення: системне, креативне, структурне, логічне мислення; пошук й аналіз інформації; вироблення й прийняття рішень; проєктне мислення; тактичне й стратегічне мислення;

5) набуття слухачами управлінських навичок: управління виконанням; планування; постановка завдань співробітникам; мотивування; контроль реалізації завдань; наставництво – менторинг та коучинг; ситуаційне керівництво й лідерство; проведення нарад; управління проєктами; управління змінами; делегування повноважень;

6) виховання у слухачів відповідальності за участь у виконанні наукових досліджень і провадження освітньої діяльності в університеті;

7) формування духу корпоративності, професіоналізму та високої моралі в контексті розвитку університету.
Тематика онлайн-зустрічей

Тематика онлайн-зустрічей в рамках Школи лідерства для аспірантів ХНМУ на 2021 р.

Regional Innovations Journal, 2021

Докторантура

Положення про докторантуру

До докторантури приймаються особи, які мають науковий ступінь кандидата наук, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної наукової спеціальності і які у змозі на високому науковому рівні проводити фундаментальні пошукові або прикладні наукові дослідження.

Термін навчання в докторантурі на загальних умовах не повинен перевищувати трьох років.
Вступники до докторантури подають на ім’я керівника вищого навчального закладу наступні документи:
- заяву;
- особистий листок з обліку кадрів;
- список опублікованих наукових праць і винаходів;
- медичну довідку про стан здоров’я за формою 086–у;
- копію диплома про закінчення вищого навчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціаліста;
- розгорнутий план дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук;
- копію диплома про присудження наукового ступеня кандидата наук.
Паспорт та дипломи про вищу освіту та присудження наукового ступеня кандидата наук подається вступником особисто.

Тема дисертації та індивідуальний план роботи докторанта після обговорення відповідною кафедрою затверджуються вченою радою вищого навчального закладу не пізніше тримісячного терміну після його зарахування до докторантури.
Докторанти мають право на:
- користування навчально–виробничою, науковою, культурно–спортивною та оздоровчою базою вищого навчального закладу;
- отримання всіх видів відкритої наукової інформації і наукового консультування;
- участь у науковій діяльності кафедри та вищого навчального закладу;
- отримання державної стипендії встановленого розміру у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням;
- щорічні канікули тривалістю до двох календарних місяців, які включаються до загального терміну навчання у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва;
- роботу за сумісництвом відповідно до законодавства України;
- безпечні та нешкідливі умови навчання і праці;
- забезпечення у разі зарахування на навчання з відривом від виробництва за державним замовленням впорядкованим житлом на час навчання за умови оплати вартості користування житлом самим іногороднім докторантом.
Покладання вищими навчальними закладами на докторантів обов’язків, не пов’язаних з підготовкою дисертації, забороняється.

Термін перебування в докторантурі включається до науково–педагогічного стажу.

Докторант, який успішно захистив дисертацію до закінчення терміну перебування в докторантурі, вважається таким, що повністю виконав індивідуальний план роботи, і відраховується з докторантури з дня захисту дисертації.

Для надання допомоги докторанту в написанні дисертації за місцем його підготовки може призначатися науковий консультант з числа висококваліфікованих науково–педагогічних кадрів – докторів наук, який несе особисту відповідальність за якісне і своєчасне виконання докторантом дисертації. Науковими консультантами можуть призначатися також провідні вчені – доктори наук сторонніх організацій.

На здійснення наукового консультування вводиться щороку 50 академічних годин на одного докторанта.

Щороку докторанти подають до вченої ради вищого навчального закладу після попереднього обговорення на кафедрі звіт про виконання індивідуального плану роботи, за результатами якого проводиться їх атестація і приймається рішення про подальше перебування в докторантурі. Результати атестації затверджуються ректором університету.
До переліку спеціальностей, з яких здійснюється підготовка в докторантурі в ХНМУ, відносяться:

14.01.01 Акушерство та гінекологія

14.01.02 Внутрішні хвороби

14.01.03 Хірургія

14.01.10 Педіатрія

14.01.11 Кардіологія

14.01.15 Нервові хвороби

14.03.02 Патологічна анатомія

14.03.04 Патологічна фізіологія