Про нас

Зарахування іноземців на навчання до ХНМУ на відповідний рівень вищої освіти здійснюється за результатами вступних іспитів з біології, української або іноземної мови та на підставі академічних прав на продовження навчання, що надаються документом про здобутий рівень освіти в країні його походження, і врахування балів успішності, що дають право на продовження навчання на наступному рівні вищої освіти відповідно до законодавства країни, що видала документ про здобутий ступінь (рівень) освіти.
Порядок оцінювання результатів вступних іспитів визначено програмами вступних іспитів з відповідних конкурсних предметів.
Мовами освітнього процесу для іноземців є державна та англійська.
Для вступу до університету іноземець особисто подає до відповідного структурного підрозділу/Приймальної комісії заяву в паперовій формі.
До заяви іноземець додає:
1) документ (оригінал та його копію) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ;
2) додаток (оригінал та його копію) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ (за наявності);
3) академічну довідку, видану іноземним/українським навчальним закладом (у разі переведення або поновлення на навчання, починаючи з другого курсу, додається академічна довідка);
4) оригінал та копію документа, в якому міститься інформація про зміст навчальної програми за попереднім ступенем (рівнем) вищої освіти, отримані кредити, тривалість навчання та успішність з навчальних дисциплін (у разі відсутності цієї інформації у додатку до документа про освіту), при вступі для здобуття ступеня магістра або післядипломної освіти, якщо відсутність цієї інформації унеможливлює здійснити визнання кваліфікації за документом;
5) копію паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства;
6) поліс медичного страхування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
7) 4 фотокартки розміром 30 х 40 мм;
8) копію посвідчення закордонного українця (за наявності);
9) дослідницька пропозиція з обраної наукової спеціальності або завірений в установленому порядку за місцем роботи/навчання кандидата список опублікованих наукових праць і винаходів українською або англійською мовою додатково подаються при вступі до аспірантури.
Для вступу до докторантури подаються додатково українською або англійською мовою:
– тематичний план дисертаційної роботи для здобуття наукового ступеня доктора наук;
– копія диплома про присвоєння відповідного наукового ступеня;
10) іноземці, які вступають на навчання за програмами академічної мобільності, подають документи, затверджені правилами прийому до ХНМУ та/або передбачені вимогами міжнародних програм та/або договорів, у рамках яких реалізується академічна мобільність.
Документи, зазначені у підпунктах 1–5 цього пункту, мають бути перекладені українською мовою з нотаріальним засвідченням перекладу.
Документи, зазначені у підпунктах 1–4 цього пункту, мають бути засвідчені в країні їх видачі у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого засвідчення, та легалізовані відповідною закордонною установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Навчання в Харківському національному медичному університеті передбачає надання іноземним студентам житлової площі в гуртожитках. Договір на проживання в гуртожитку укладається терміном на один навчальний рік. Утім, іноземні студенти, які продовжують навчатися в Університеті, поселяються на наступний начальний рік на місця, які вони займали в попередньому навчальному році. Студентський кампус Харківського національного медичного університету складають гуртожитки. Вартість проживання в гуртожитках університету не входить у вартість навчання і сплачується студентами-іноземцями згідно з тарифами, встановленими на поточний навчальний рік.

Україна розташована в південно-східній частині Європи. Вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході й з Росією на сході. Південь України омивається Чорним та Азовським морями. Морські кордони вона має з Румунією і Росією.
Територія України лежить переважно в помірно-континентальній області помірного кліматичного поясу зі зростанням континентальності з північного заходу на південний схід.
Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11 °C… +13 °C на півдні до +5 °C… +7 °C на півночі. Пересічна середня температура найхолоднішого місяця (січня) змінюється від −7 °C… −8 °C на північному сході до 0 °C у степовому Криму й +2 °C… +4 °C на Південному узбережжі Криму. У найтеплішому місяці (липні) середньомісячна температура змінюється від +17 °C… +19 °C на півночі й північному заході країни до +22 °C… +23 °C у південних районах і +25 °C – на Південному узбережжі.

Повсякденне життя українського народу, а також святкування часто супроводжуються цікавими звичаями, які пройшли через століття. Як правило, українська молодь із задоволенням шанує ці традиції, зберігаючи духовну спадкоємність разом з їх предками. Крім того, у всіх цих звичаях можна ясно помітити, як язичницькі і християнські вірування переплетені між собою і як вони наповнюють святковістю обряди. Гості країни мають унікальну можливість поринути у світ української культури, взяти участь у святкуванні Різдва, Масляної, Великодня і Івана Купала, насолодитись таємничим обрядом весілля, послухати колядки – «kolyadki» і «gaivki», покуштувати смачної ритуальної їжі, такої як кутя (солодке зерно), пасха, і навіть приєднатися до магічного писанкарства великодніх яєць.

Різдво

Під час різдвяних свят в Україні співають колядки: діти виконують різдвяні пісні, йдучи від хати до хати і бажаючи господарям цих будинків миру і процвітання. При цьому посівають пшеницею або ячменем, які, як вважають, принесуть добробут і щастя в дім. За це господарі дякують дітям, дарують  їм цукерки і монети, які приносять удачу протягом всього року. На Святвечір люди суворо дотримуються традиції сервірування: 12 пісних страв – рівне число апостолів. Традиційно ця їжа включає в себе кутю, узвар, свіжоспечений хліб і вареники. Той, хто знаходить монетку всередині вареника, буде щасливим в новому році. Особливе місце в будинку приділяється Дідуху: його в’яжуть із стебел різних злаків (пшениці, вівсу, жита), роблять 4 ніжки й прикрашають м’яким запашним сіном. Співають різдвяні пісні за столом, згадуючи все добре, що сталося протягом останнього року, і бажають один одному здоров’я і щастя.

Великдень
Головне православне свято. Цього дня душі віруючих переповнені радістю, випромінюють щастя, природа також сприяє цьому. Відступають ознаки зимового сну, весняним теплом наповнюється природа та душі людей. Прийнято не спати в ніч перед Великоднем, напередодні всі йдуть до церкви. Люди приносять різноманітні страви в кошику для освячення до церкви, і коли повертаються додому, настає пора перервати піст та насолодитися смаколиками. Незалежно від того, що на столі може бути кулінарне розмаїття, прийнято починати свято пасхальним хлібом. Цього дня кожен православний християнин вітає інших словами: Христос воскрес! І отримує підтвердження у відповідь: Воістину Воскрес!

Івана Купала

Стародавнє слов’янське свято Івана Купала організовують на честь сонця і відзначають у день літнього сонцестояння. Свято наповнено ритуалами, пов’язаними з водою, вогнем і травами. У цей день сміливці стрибають через вогонь, а опівночі сільська молодь шукає у лісах квітку папороті, щоб отримати можливість зазирнути в майбутнє і знайти незлічені багатства. Дівчата роблять вінки з польових квітів, пускають їх на воду і  спостерігають: якщо вінок попливе – дівчина вийде заміж в цьому році, якщо потоне – ні.

Весільні традиції

Сім’я має велике значення для українців, тому за  весільними традиціями, звичаями шлюбу та хрещення стежать з особливою увагою. Весільні церемонії починаються з обряду сватання: наречений посилає старших, шановних людей, які пропонують батькам нареченої видати їхню дочку заміж. У випадку позитивної відповіді дівчина передає гостям вишитий рушник, у випадку відмови старші отримують гарбуз. За кілька днів до весілля печеться ритуальний хліб – коровай. У день весілля наречений заходить в будинок нареченої, щоб забрати її до церкви, але перед цим має заплатити викуп. Після традиційного шлюбу святкування продовжується в будинку чоловіка. Після обіду молода дружина розплітає косу і покриває голову хустиною як знак того, що вона стала заміжньою жінкою. Свята, ігри та пісні часто продовжуються наступного дня.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
В’їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства, строки їх перебування в Україні
Іноземці та особи без громадянства в’їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов’язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.
Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Оформлення візи
Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення щодо оформлення візи приймається в установленому порядку дипломатичним представництвом або консульською установою України, Міністерством закордонних справ України або представництвом Міністерства закордонних справ України на території України.
В’їзд в Україну та виїзд з України здійснюється:
– іноземців та осіб без громадянства – за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в’їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України;
– іноземців та осіб без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, – за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання.
Виїзд з України:
– іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом;
– виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо:
1) йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом – до закінчення кримінального провадження;
2) його засуджено за вчинення кримінального правопорушення – до відбування покарання або звільнення від покарання;
3) його виїзд суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України – до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.
Виїзд з України іноземця або особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов’язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідальність іноземців та осіб без громадянства
Нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.
Якщо в іноземця або особи без громадянства немає підстав для тимчасового проживання або для тимчасового перебування на території України, строк їх перебування скорочується.
Рішення про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, або органами Служби безпеки України.
Добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов’язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв’язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземцю та особі без громадянства видається довідка про особу, яка добровільно повертається. Зазначена довідка є підставою для тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України на строк до завершення процедури добровільного повернення. У разі завершення процедури добровільного повернення така довідка вилучається або визнається недійсною.
Строк здійснення процедури добровільного повернення не повинен перевищувати 60 днів.
У разі прийняття рішення про добровільне повернення іноземця або особи без громадянства, які не досягли вісімнадцятирічного віку, має бути з’ясовано, що в разі добровільного повернення така особа повертається до одного з членів сім’ї або опікуна.

Примусове повернення іноземців та осіб без громадянства
Іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернені в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства може супроводжуватися забороною щодо подальшого в’їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в’їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в’їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.
Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону.
Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду.
Іноземець або особа без громадянства зобов’язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове повернення службові особи органу охорони державного кордону чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, можуть супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України.
У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні.
Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.
Примусове видворення іноземців та осіб без громадянства
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Рішення суду про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
Рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, – органом охорони державного кордону.

1. Студенту необхідно поважати викладачів і шанобливо ставитися до інших студентів, а також розвивати дружні відносини з місцевим населенням.
2. Одяг студента повинен відповідати культурним традиціям освітніх установ.
3. Система освіти не дозволяє студентам переміщатися по аудиторії, користуватися мобільним телефоном, прослуховувати аудіопрогравачі, перемовлятися з іншими студентами і вести себе шумно під час занять.
4. Студенту необхідно проявляти старанність у навчанні і не пропускати заняття. При появі особливих обставин, за якими відвідування занять не є можливим, необхідно попередити викладача про це заздалегідь.
5. Поведінка студента повинна входити в рамки культурної людини, що не має звичок нецензурно виражатися і вести себе неадекватно. У разі виникнення розбіжностей з викладачами або іншими студентами необхідно відразу ж повідомити про це в деканат.
6. Студенту необхідно дотримуватися власної безпеки і збереження особистих документів.
7. Активне навчання і поведінка студента повинна відповідати високому званню іноземного студента Харківського національного медичного університету, що представляє іноземну державу.
8. Студенту необхідно дотримуватися чистоти в кімнатах, коридорах і громадських приміщеннях гуртожитку. Сміття необхідно виносити в спеціально відведені для цього місця.
9. З метою забезпечення умов для відпочинку та самостійної роботи студенту забороняється зловживати спиртними напоями, шуміти, голосно вмикати аудіо- та відеоапаратуру, а також голосно виробляти звуки на музичних інструментах.
10. Необхідно дбайливо користуватися меблями і технікою гуртожитку, Не дозволяється заносити в кімнати предмети меблів з інших приміщень без дозволу коменданта.
11. Після 22:00 год студенту необхідно дотримуватися повної тиші і не турбувати обслуговуючий персонал. Необхідно повернутися в гуртожиток до 23:00 год, якщо цьому не перешкоджають особливі причини.
12. Перед виходом з кімнати студенту необхідно закрити вікна, вимкнути електроприлади, а також замкнути двері після виходу, для збереження цінностей, що знаходяться у приміщенні.
13. Згідно з правилами пожежної безпеки студенту забороняється палити в будівлі гуртожитку.
14. Студенту не можна приводити сторонніх на нічліг.
15. Студенту необхідно стежити за культурою поведінки і цензурою слів під час перебування на території університету.