Про нас

Кафедра фармакології та фармакотерапії належить до найстаріших кафедр університету. Її історія бере початок у листопаді 1805 р., коли у складі перших шести кафедр медичного факультету Харківського університету було засновано кафедру фармакології. Згодом, з розширенням навчального напряму, вона отримала назву кафедри фармакології та медичної рецептури, а у 2026 р. – сучасну назву кафедри фармакології та фармакотерапії.

Науково-педагогічні працівники кафедри фармакології та фармакотерапії здійснюють навчальну, навчально-методичну та наукову діяльність. Основною навчальною дисципліною кафедри є «Фармакологія», яка викладається здобувачам освіти різних спеціальностей та освітніх програм. Значна увага приділяється формуванню знань щодо механізмів дії лікарських засобів, їх фармакокінетики та фармакодинаміки, показань і протипоказань, побічних реакцій і лікарських взаємодій, а також сучасних принципів раціональної, ефективної та безпечної фармакотерапії.

Співробітники кафедри постійно підвищують рівень професійної та педагогічної майстерності, проходять курси підвищення кваліфікації та міжнародні стажування, беруть участь у тренінгах, вебінарах, науково-практичних конференціях та інших освітніх заходах. На кафедрі систематично проводяться методичні семінари та впроваджуються сучасні освітні технології й інноваційні підходи до викладання фармакології та фармакотерапії.

Пріоритетним науковим напрямом кафедри є фармакологічне обґрунтування та оптимізація сучасних стратегій фармакотерапії найбільш поширених захворювань з позицій доказової медицини, персоніфікованого підходу, ефективності та безпеки застосування лікарських засобів. Наукові дослідження спрямовані на вивчення фармакотерапії серцево-судинних, метаболічних, ендокринних, нефрологічних та бронхолегеневих захворювань, зокрема за умов коморбідної патології; дослідження органопротекторних, у тому числі кардіо- та нефропротекторних, властивостей лікарських засобів; оцінювання фармакологічної ефективності та безпеки сучасних лікарських засобів і їх комбінацій; визначення можливостей індивідуалізації фармакотерапії з урахуванням клінічних, метаболічних та інших предикторів терапевтичної відповіді.

Окремими напрямами наукової роботи є розроблення та доклінічне вивчення перспективних комбінованих лікарських засобів, зокрема для фармакотерапії бронхолегеневої патології у дітей різних вікових груп, а також фармакологічне дослідження потенційних лікарських засобів і біологічно активних речовин природного походження.

Важливе місце посідає залучення здобувачів освіти до наукової діяльності кафедри. Студенти беруть участь у роботі наукового гуртка, виконанні дослідницьких проєктів, підготовці наукових публікацій і доповідей та представляють результати власних досліджень на університетських, всеукраїнських і міжнародних наукових заходах.

Співробітники кафедри розвивають міжнародну наукову та освітню співпрацю, беруть участь у міжнародних науково-практичних конференціях, професійних освітніх програмах та закордонних стажуваннях. З 2006 року співробітники кафедри є членами Міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології (IUPHAR).

Поєднання фундаментальної фармакології з сучасними принципами доказової, персоніфікованої та безпечної фармакотерапії визначає стратегічний напрям розвитку кафедри фармакології та фармакотерапії.

Науково-педагогічними працівниками кафедри забезпечується підготовка здобувачів освіти за освітньо-професійними програмами (ОПП):

• другого (магістерського) рівня: «Медицина», «Педіатрія», «Стоматологія», за якими викладається дисципліна «Фармакологія» (є основним компонентом для цих ОПП);
• першого (бакалаврського) рівня: «Сестринська справа» та «Лабораторна діагностика», за якими викладаються дисципліни «Фармакологія та медична рецептура» і «Медичне та фармацевтичне товарознавство» (основні компоненти для ОПП «Сестринська справа») та «Фармакологія та медична рецептура» (основний компонент для ОПП «Лабораторна діагностика»).

Важливою складовою діяльності кафедри є також навчально-методична робота: у 2026 році затверджено 4 навчально-методичні посібники з фармакології для самостійної роботи здобувачів вищої освіти.

Співробітниками кафедри фармакології та фармакотерапії проводяться фундаментальні, експериментальні та клінічно орієнтовані наукові дослідження, спрямовані на вивчення фармакологічних властивостей лікарських засобів, обґрунтування їх раціонального застосування та вдосконалення сучасних підходів до фармакотерапії.

Основними напрямами наукових досліджень кафедри є:

• фармакологічне вивчення біологічно активних речовин синтетичного та природного походження з метою пошуку й розроблення перспективних лікарських засобів;
• дослідження фармакологічної активності та терапевтичного потенціалу лікарських засобів при захворюваннях нирок, зокрема вивчення їх нефропротекторних властивостей;
• фармакологічне вивчення потенційних лікарських засобів та оптимізація підходів до фармакотерапії захворювань шкіри;
дослідження фармакологічної дії лікарських засобів та сучасних підходів до фармакотерапії захворювань шлунково-кишкового тракту;
• вивчення фармакологічної активності та терапевтичного потенціалу лікарських засобів при патологічних станах, що супроводжуються запальним і больовим синдромами;
• дослідження сучасних стратегій фармакотерапії ендокринних та метаболічних захворювань, зокрема цукрового діабету, ожиріння, захворювань щитоподібної залози та асоційованих метаболічних порушень;
• вивчення ефективності та безпеки сучасної фармакотерапії за умов коморбідної патології, з урахуванням органопротекторних ефектів лікарських засобів, потенційних лікарських взаємодій та можливостей персоніфікації лікування;
• наукове обґрунтування принципів раціональної, доказової та персоніфікованої фармакотерапії, спрямованої на підвищення ефективності й безпеки застосування лікарських засобів.

На кафедрі виконуються та розвиваються ініціативні науково-дослідна робота, присвячена: «Фармакологічному вивченню потенційних лікарських засобів, що містять біологічно активні речовини природного походження, для лікування захворювань шкіри» (2024–2028 рр.).

Перспективним напрямом наукової роботи кафедри є дослідження та наукове обґрунтування сучасних підходів до фармакотерапії ендокринних і метаболічних захворювань, оцінювання ефективності та безпеки новітніх лікарських засобів, їх органопротекторних властивостей та можливостей застосування у пацієнтів із коморбідною патологією.

За результатами проведених наукових досліджень співробітниками та здобувачами кафедри захищено 1 докторську та 7 кандидатських дисертацій.

Вагомим результатом багаторічної та системної науково-дослідної діяльності кафедри є значний науковий доробок, представлений розробками, об’єктами інтелектуальної власності, науковими публікаціями та навчально-методичними виданнями.

Наукова продукція кафедри включає:

• 21 патент;
• 10 нововведень, включених до Державного реєстру;
• 8 інформаційних листів;
• 7 авторських свідоцтв;
• 6 монографій;
• близько 110 наукових статей, з яких 14 опубліковано у виданнях, що індексуються в базі Scopus;
• близько 300 тез наукових доповідей;
• понад 120 доповідей та участь у 150 наукових форумах.

Наукова діяльність кафедри поєднує експериментальну фармакологію із сучасними напрямами фармакотерапії, що забезпечує наступність фундаментальних досліджень і їх клінічної спрямованості та відповідає сучасній концепції розвитку кафедри фармакології та фармакотерапії.

Усі співробітники кафедри з 2006 року є членами Міжнародного союзу фундаментальної та клінічної фармакології (IUPHAR) (Швейцарська Конфедерація), що сприяє інтеграції кафедри у міжнародний науковий та освітній простір у галузі фармакології та фармакотерапії.

Науково-педагогічні працівники кафедри систематично беруть участь у міжнародних науково-практичних конференціях, конгресах, симпозіумах, вебінарах та інших професійних заходах, представляють результати власних наукових досліджень і долучаються до обговорення сучасних досягнень фармакологічної науки та актуальних підходів до раціональної й доказової фармакотерапії.

Важливою складовою міжнародної діяльності є також підвищення професійної кваліфікації шляхом проходження міжнародних стажувань та освітньо-наукових програм, у тому числі в дистанційному форматі. Отриманий міжнародний досвід використовується для вдосконалення освітнього процесу, оновлення навчально-методичного забезпечення та розвитку перспективних напрямів наукової роботи кафедри.