Пам’ятні сторінки історії: М.С. Бокаріус

Пам’ятні сторінки історії ХНМУ представляють нам Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, який цього року святкує 100-річчя. Цей Інститут широко відомий своєю експертною діяльністю в нашій країні і за її межами. А чи добре ми знаємо його засновника – заслуженого професора України Миколу Сергійовича Бокаріуса, ім’ям якого пишається не тільки Інститут, але й ХНМУ.

Це була чудова особистість: педагог, науковець, батько і просто людина, про цікаве життя й діяльність якої можна розповідати багато, маючи його за приклад для слухачів.

Ось деякі відомості про доктора медицини, заслуженого професора, судового медика Миколу Сергійовича Бокаріуса:

• Народився у 1869 р. у м. Одеса в родині викладача Рішельєвської гімназії, яку закінчив з відзнакою і вступив у Харківський університет.
• Студентом під керівництвом проф. В.Я. Данилевського почав працювати над організацією сільських бібліотек і читалень, а також у комітеті з улаштування народних читань. Після закінчення університету (з відзнакою) він деякий час продовжував вести читання у нічліжному домі на Благовіщенському ринку.
• У 1910 р. став завідувачем кафедри судової медицини і 19 років безоплатно завідував міським трупним покоєм (моргом), аби студенти могли практикувати в ньому.
• Став засновником криміналістичного напрямку в судовій медицині. Викладав на медичному та юридичному факультетах. Розробив і видав цілий ряд довідників для студентів медиків і юристів.
• У 1896 р. почав викладання пластичної анатомії в Харківській художній школі (нині Академія дизайну), де працював 15 років і видав перший навчальний посібник. У подальшому викладачі ХМІ традиційно викладали у цьому виші.
• Створив Інститут судових експертиз (нині Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України).
• Був найдосвідченішим дослідником, до якого по допомогу зверталися не тільки міські суди, але й суди багатьох міст країни. За час своєї судово-медичної діяльності він провів до 5000 досліджень речових доказів і зробив 3000 розтинів.
• Він першим у країні зробив дактилоскопічну експертизу, розробив методику визначення прижиттєвості странгуляційної борозни, вперше визначив, що при утворенні трупних плям є 3, а не 2 фази.
• Був найосвіченішим енциклопедистом, знав 17 мов. Західноєвропейські вчені у своїх працях посилалися на його авторитет і цитували його у своїх керівництвах із судової медицини.
• У 1925 р. йому одному з перших було присвоєно звання «Заслужений професор України».
• Помер після тяжкої хвороби у 1931 р. Некрологи з’явилися не тільки у вітчизняній пресі, але й багатьох міст світу, у тому числі Нью-Йорку, Турину, Варшави, Брюсселю тощо.
• М.С. Бокаріус – батько шести дітей, двоє з яких стали судовими медиками. У подальшому нащадки цієї родини ставали лікарями, зараз медична династія Бокаріусів, налічує 5 поколінь.

Матеріал підготувала директорка Музею історії ХНМУ Жаннета Перцева