Безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я (далі – безперервний професійний розвиток, БПР) – це безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти в інтернатурі, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я, є обов’язковим та триває протягом усього періоду професійної діяльності.

Безперервний професійний розвиток включає участь у процесі формальної, неформальної та інформальної освіти у сфері охорони здоров’я:

• формальна освіта – це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікації, що визнаються державою (інтернатура, лікарська резидентура, навчання на циклах спеціалізації);
• неформальна освіта – діяльність з підвищення власних знань та умінь, яка провадиться за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професій та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій (навчання на циклах тематичного удосконалення, курсах стажування, медичне стажування за межами закладу, де працює фахівець);
• інформальна освіта (самоосвіта) – самоорганізоване здобуття фахівцями у сфері охорони здоров’я професійних компетентностей під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю (участь у тематичних (фахових) школах, семінарах, науково-практичних конференціях, конгресах, симпозіумах, з’їздах, у симуляційних тренінгах, майстер-класах, тренінгах з оволодіння практичними навичками, дистанційне навчання, у тому числі з використанням електронних навчальних ресурсів тощо).

ВИДИ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ:

• підвищення кваліфікації лікарів шляхом проведення спеціалізації (тривалість навчання від 1 до 10 місяців);
• підвищення кваліфікації лікарів шляхом проведення тематичного удосконалення (тривалість циклу від 0,25 до 0,5 місяця);
• стажування.