Історія кафедри медичної біології

Кафедра біології була заснована у 1926 році. У різні роки її очолювали професори-зоологи О.М. Нікольський, В.Л. Паулі та професор-гістолог В.Ф. Рубашкін.

З 1930 року кафедрою керував Євген Олександрович Фінкельштейн (1897–1976). Наукові дослідження кафедри охоплювали вивчення тварин — переносників і резервуарів збудників небезпечних для людини інфекцій, а згодом — проблеми експериментальної морфології, виникнення та розвитку пухлин.

У роки Другої світової війни кафедру було евакуйовано до Оренбурга. Після повернення до Харкова у 1944 році вона продовжила роботу у приміщенні на вул. Трінклера, 12.

У 1948 році кафедру очолив доцент Василь Іванович Бірюков. У 1962 році завідувачем стала доцент Варвара Олексіївна Самарова, а з 1963 року — професор Поліна Василівна Михайлова. У 1973–1977 роках кафедру очолювала доцент М.М. Павлова.

У 1977–1993 роках кафедру медичної біології очолювала доктор біологічних наук, професор Світлана Володимирівна Жукова. У співавторстві з професором А.О. Слюсарєвим у 1987 році вона підготувала підручник з біології, який неодноразово перевидавався, зокрема молдавською та вірменською мовами.

У 1995–2002 роках кафедру медичної біології, паразитології і генетики очолював доктор біологічних наук, професор Геннадій Федорович Жегунов. З 1996 року на кафедрі вперше розпочалося викладання біології англійською мовою для іноземних студентів.

У 2002–2025 роках кафедру очолював доктор медичних наук, професор Валерій Васильович М’ясоєдов.

З 1 вересня 2025 року кафедру очолює кандидат медичних наук, доцент Ірина Павлівна Мещерякова.

Історія кафедри медичної генетики

Історія кафедри медичної генетики розпочалася у 1965 році на кафедрі акушерства та гінекології лікувального факультету Харківського медичного інституту, яку очолював професор Іван Іванович Грищенко. За його ініціативи Олена Яківна Трунова (Гречаніна) започаткувала напрям корекції порушень статевого розвитку на основі сучасних генетичних знань.

Було започатковано хірургічну та терапевтичну корекцію вад статевих органів і створено генетичний лабораторний супровід, зокрема цитогенетичну та біохімічну лабораторії.

У 1967 році створено лабораторію клінічної генетики, яку очолила О.Я. Гречаніна. Розпочалися дослідження генетичних аспектів порушень пологової діяльності, аномалій статевого диференціювання, імунологічного конфлікту під час вагітності, природжених вад розвитку, внутрішньоутробних інфекцій та методів допологової діагностики. Було започатковано студентський науковий гурток.

У подальшому лабораторія розширила викладання медичної генетики для студентів 4–6 курсів, упроваджувала сучасні методи пренатальної діагностики, зокрема амніоцентез та амніофетографію. У 1971 році її представники вперше взяли участь у міжнародному конгресі в Мехіко.

У 1979 році лабораторію клінічної генетики було перетворено на медико-генетичну консультацію. На її базі відбулася перша Всесоюзна нарада з допологової діагностики природжених вад розвитку та спадкових захворювань. У цей період активно розвивалися клінічна цитогенетика, ультразвукова, інвазивна, неінвазивна та імуноферментна діагностика, а також система медико-генетичної допомоги населенню.

Важливим етапом став 1984 рік, коли О.Я. Гречаніна за підтримки Обласного управління охорони здоров’я створила та очолила Харківський міжобласний медико-генетичний центр. Центр став клінічною базою для практичної підготовки студентів та одним із провідних осередків медико-генетичної допомоги.

У 1989 році відкрито кафедру клінічної генетики Харківського інституту удосконалення лікарів, де проходили підготовку з медичної генетики лікарі з усієї України. У 1991 році створено Українську асоціацію спеціалістів ультразвукової діагностики.

У 1995 році на Всесвітньому конгресі в Японії було підтверджено високий рівень ультразвукової діагностики, розробленої на кафедрі та в Центрі. У 1997 році наукову діяльність професора О.Я. Гречаніної було відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.

У 2000 році на базі Центру створено кафедру медичної генетики Харківського державного медичного університету, яку очолила професор О.Я. Гречаніна. На кафедрі впроваджувалися сучасні освітні технології, створювалися навчально-методичні матеріали, електронні лекційні курси та каталоги регіональної спадкової патології. Було підготовлено та видано три монографії з проблем клінічної генетики.

У 1999–2003 роках кафедра брала участь у виконанні Державної програми генетичного моніторингу, що сприяла визначенню частоти природжених вад розвитку в регіоні та формуванню системи проспективного генетичного консультування. Наукові дослідження дозволили вивчити гаплотипи мітохондріальної ДНК в українській популяції, започаткувати молекулярну діагностику мітохондріальних захворювань та розвинути співпрацю у сфері діагностики й лікування органічних ацидурій.

У 2003–2015 роках професор О.Я. Гречаніна працювала головним позаштатним спеціалістом МОЗ України з медичної генетики. За її участю було розроблено концепцію медичної допомоги пацієнтам з орфанними захворюваннями, проєкт національної програми з рідкісних хвороб та відповідні законодавчі пропозиції.