"Медицина" (доктор філософії), 2020

Код та назва спеціальності 222 Медицина
Освітній ступінь Доктор філософії
Стуктурний підрозділ ІІ медичний факультет
Випускова кафедра Кафедра внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергологіїї імені академіка Л.Т. Малої
Гарант освітньої програми Кравчун Павло Григорович
Впроваджено в дію: з 01.09.2020 року
Обговорення освітньої програми

Запрошуємо роботодавців, представників ринку праці, випускників та всіх зацікавлених сторін до обговорення проєктів освітніх програм з метою підтвердження їхньої релевантності, відповідності результатів навчання (знань, умінь, навичок, компетентностей) потребам сучасного ринку праці. Свої пропозиції та зауваження Ви можете надіслати на поштову скриньку або заповнити онлайн-форму

Кравчун Павло Григорович
Завідувач кафедри внутрішньої медицини №2, клінічної імунології та алергології імені академіка Л.Т. Малої, д.м.н., професор
pg.kravchun@knmu.edu.ua
  • Загальна інформація
    Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу Харківський національний медичний університет
    Ступінь вищої освіти та назва кваліфікації мовою оригінала Доктор філософії в галузі охорони здоров’я
    Офіційна назва освітньої програми Медицина
    Тип диплому та обсяг освітньої програми Одиничний диплом
    Обсяг освітньої програми: 42 кредити ЄКТС
    Наявність акредитації Відсутня
    Цикл/рівень Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти/восьмий кваліфікаційний рівень Національної рамки кваліфікацій
    Передумови Без обмежень доступу до навчання
    Умови вступу визначаються «Правилами прийому до Харківського національного медичного університету», затвердженими Вченою радою
    Мова(и) викладання Українська, англійська (окремі дисципліни)
    Термін дії освітньої програми З 2020 р. до наступного перегляду
    Інтернет-адреса постійного розміщення опису освітньої програми https://knmu.edu.ua/program-catalog/medysina-doktor-filosofiyi-2020/
  • Мета освітньої програми

    Забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців в галузі медицини, здатних розв’язувати комплексні проблеми, проводити оригінальні самостійні наукові дослідження та здійснювати науково-педагогічну діяльність.

  • Характеристика освітньої програми
    Предметна область (галузь знань, спеціальність, спеціалізація (за наявності)) Галузь знань – 22 «Охорона здоров’я»
    Спеціальність – 222 «Медицина»
    Орієнтація освітньої програми Дослідницька
    Основний фокус освітньої програми та спеціалізації Наукові дослідження в галузі медицини за спеціалізаціями: акушерство та гінекологія; анестезіологія та інтенсивна терапія; біохімія; мікробіологія; внутрішні хвороби; генетика; гігієна та професійна патологія; гістологія, цитологія, ембріологія; дитяча хірургія; загальна практика – сімейна медицина; епідеміологія; імунологія та алергологія; інфекційні хвороби; кардіологія; медична біохімія; нервові хвороби; нейрохірургія; нефрологія; нормальна анатомія; нормальна фізіологія; онкологія; оториноларингологія; офтальмологія; патологічна анатомія; патологічна фізіологія; психіатрія; пульмонологія; ревматологія; серцево-судинна хірургія; соціальна медицина; судова медицина; травматологія та ортопедія; трансплантологія та штучні органи; урологія; фармакологія; хірургія; шкірні та венеричні хвороби.
    Опис предметної області Об’єкт вивчення та діяльності: Етика, методологія, методи наукового дослідження, актуальні проблеми медичної науки.

     Цілі навчання: Здобуття знань, навичок та вмінь, достатніх для виконання оригінального наукового дослідження, отримання нових фактів та їх впровадження у практичну медицину та інші сфери життя.

    Теоретичний зміст предметної області: Етика і методологія наукового дослідження; сучасні методи наукового дослідження у медицині та суміжних спеціальностях відповідно до напрямку наукового проекту; поглиблене вивчення спеціальності за напрямком наукового дослідження; розвиток мовних компетенцій та комунікаційних навичок, засвоєння технології презентації результатів наукового дослідження та інших компетенцій.

    Методи, методики та технології: Освітня підготовка аспірантів ґрунтується на використанні лекцій, практичних занять, семінарів, тренінгів із застосуванням дистанційних форм навчання.

    Під час освітньої підготовки аспірант має оволодіти технологією інформаційного пошуку, комунікацій, презентацій результатів дослідження, написання дисертації тощо.

    Інструменти та обладнання (об’єкти/предмети, пристрої та прилади, які здобувач вищої освіти вчиться застосовувати і використовувати): Сучасне обладнання відповідно до наукових методів, оволодіння якими передбачене під час наукового дослідження.

  • Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання
    Придатність до працевлаштування Фахівець може займати первинні посади (за ДК 003:2010):
    2310.1 Доцент,
    2359.1 Науковий співробітник, науковий співробітник-консультант.
    Подальше навчання Здобування наукового ступеня доктора наук на науковому рівні вищої освіти, участь у постдокторських програмах.
  • Викладання та оцінювання
    Викладання та навчання Проблемно-орієнтоване  навчання  з  набуттям  компетентностей,  достатніх  для  продукування  нових  ідей, розв’язання комплексних проблем у професійній галузі.
    Оволодіння методологією наукової роботи, навичками презентації її результатів рідною й іноземною мовами.
    Проведення самостійного наукового дослідження з використанням ресурсної бази університету та партнерів.
    Індивідуальне наукове керівництво, підтримка і консультування науковим керівником.
    Отримання навичок науково-педагогічної роботи у вищій школі.
    Оцінювання Проміжний контроль у формі річного звіту відповідно до індивідуального плану.
    Апробація результатів досліджень на наукових конференціях.
    Публікація результатів досліджень у фахових наукових виданнях (не менше однієї у виданні, що входять до наукометричної бази Scopus або іншої міжнародної бази, визначеної Науково-методичною радою МОН України).
    Мультмедійна презентація результатів дисертаційного дослідження на науковому семінарі.
    Публічний захист дисертації у спеціалізованій вченій раді.
  • Програмні компетентності
    Інтегральна компетентність Здатність розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної медичної діяльності, проводити оригінальне наукове дослідження та здійснювати дослідницько-інноваційну діяльність в галузі охороні здоров’я на основі глибокого переосмислення наявних та створення нових цілісних теоретичних або практичних знань та/або професійної практики.
    Загальні
    компетентності (ЗК)
    ЗК1. Здатність до підвищення професійної кваліфікації.
    ЗК2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
    ЗК3. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми,  генерувати ідеї.
    ЗК4. Здатність розробляти та управляти проектами.
    ЗК5. Здатність до спілкування у професійному середовищі та з представниками інших професій у національному та міжнародному контексті.
    ЗК6. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконаних робіт.
    Спеціальні (фахові) компетентності СК1.Здатність до розуміння предметної області за обраним науковим напрямом та освітньою діяльністю.
    СК2.Здатність виявляти потребу в додаткових знаннях у сфері медицини та за напрямком наукових досліджень, генерувати наукові гіпотези.
    СК3.Здатність формулювати дослідницьке питання, розробляти проект наукового дослідження.
    СК4.Здатність обирати методи та кінцеві точки дослідження відповідно до цілей та завдань наукового проекту.
    СК5.Володіння сучасними методами наукового дослідження.
    СК6.Здатність інтерпретувати результати наукових досліджень, проводити їх коректний аналіз та узагальнення.
    СК7.Здатність до впровадження нових знань (наукових даних) в науку, освіту та інші сектори суспільства.
    СК8.Здатність представлення результатів наукових досліджень в усній і письмовій мові відповідно до національних та міжнародних стандартів.
    СК9.Здатність до організації та реалізації педагогічної діяльності.
    СК10.Здатність до лідерства, керування колективом.
    СК11. Дотримання етики та академічної доброчесності.
  • Програмні результати навчання

    РН1. Демонструвати безперервний розвиток власного інтелектуального та загальнокультурного рівню, самореалізації.
    РН2. Інтерпретувати та аналізувати інформацію з використанням новітніх інформаційних технологій.
    РН3. Виявляти невирішені проблеми у предметній області, формулювати питання та визначати шляхи їх рішення.
    РН4. Формулювати наукові гіпотези, мету і завдання наукового дослідження.
    РН5.Розробляти дизайн та план наукового дослідження.
    РН6. Виконувати оригінальне наукове дослідження.
    РН7. Пояснювати принципи, специфічність та чутливість методів дослідження, інформативність обраних показників.
    РН8. Володіти, вдосконалювати та впроваджувати нові методи дослідження за обраним напрямом наукового проекту та освітньої діяльності.
    РН9.Аналізувати результати наукових досліджень, використовувати методи статистичного дослідження.
    РН10. Впроваджувати результати наукових досліджень у освітній процес, медичну практику та суспільство.
    РН11. Презентувати результати наукових досліджень у формі презентації, постерних доповідей, публікацій.
    РН12. Розвивати комунікації в професійному середовищі й громадській сфері.
    РН13. Організовувати освітній процес.
    РН14. Оцінювати ефективність освітнього процесу, рекомендувати шляхи його удосконалення.
    РН15. Організовувати роботу колективу (студентів, колег, міждисциплінарної команди).
    РН16. Дотримуватися етичних принципів при роботі з пацієнтами, лабораторними тваринами.
    РН17. Дотримуватися академічної доброчесності, нести відповідальність за достовірність отриманих наукових результатів.

  • Освітні компоненти
  • Ресурсне забезпечення реалізації програми
    Специфічні характеристики
    кадрового забезпечення
    Проектна група: 33 доктори наук, професори.
    Гарант освітньої програми (керівник проектної групи): заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук,професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 2 і клінічної імунології та алергології П.Г. Кравчун має стаж науково-педагогічної роботи понад 40 років, є визнаним професіоналом з досвідом дослідницької діяльності в галузі охорони здоров’я.
    Серед членів проектної групи 5 заслужених діячів науки і техніки України. 3 заслужених лікаря України, 1 заслужений працівник освіти України, 4 лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.
    Переважна  більшість  (32  з  33)  членів проектної групи  є  штатними  співробітниками  ХНМУ.  Всі  науково-педагогічні  працівники  мають науковий ступінь та вчене звання та підтверджений рівень наукової і професійної активності.
    Специфічні характеристики матеріально-технічного забезпечення Забезпеченість навчальними приміщеннями, комп’ютерними робочими місцями, мультимедійним обладнанням відповідає потребі.
    Наявна вся необхідна соціально-побутова інфраструктура, кількість місць у гуртожитках відповідає вимогам.
    Наукові  дослідження  проводяться  у  Центральній науково-дослідній лабораторії університету, лабораторії полімеразної ланцюгової реакції, клініко-діагностичній лабораторії навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка» ХНМУ, клініко-діагностичній лабораторії НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, санітарній лабораторії НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, мікробіологічній лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та імунології, проблемній лабораторії з вивчення атеросклерозу, гіпертонічної та ішемічної хвороби серця та лабораторіях кафедр неврології №1, педіатрії №1, пропедевтики внутрішньої медицини №1, фармакології та медичної рецептури, внутрішньої медицини №3, біохімії та ін.
    В ХНМУ наявні 32 локальні комп’ютерні мережі і 55 точок  бездротового доступу до мережі  Інтернет.  Користування Інтернет-мережею безлімітне.
    Специфічні характеристики інформаційно-методичного забезпечення Загальний фонд Наукової бібліотеки нараховує 999 175 документів, серед яких державною мовою – 216 300 примірників, російською – 699 844, іноземними мовами – 83 031. Фонд наукової літератури нараховує 394 114 примірників, фонд навчальної літератури  – 579 649 примірників, у тому числі державною мовою – 168 791, російською – 376 638, іноземною (англійською) мовою – 34 220.
    Сучасних підручників та посібників, виданих за останні 5 років, у фонді є 418 назв у кількості 20 435 прим.
    Працює web-сайт Наукової бібліотеки ХНМУ, який надає зручний віддалений доступ до різноманітних інформаційних ресурсів, в т.ч.:
    Електронний каталог – понад 210 тисяч бібліографічних описів, в т.ч. посилань на повні тексти – понад 2,2 тисячі (підручники, навчально-методична література, матеріали конгресів та конференцій, періодичні видання тощо), створено і постійно поповнюються проблемно-орієнтовані бази даних: за основними напрямками наукових досліджень університету – «Здоров’я здорових», «Мініінвазивні втручання», «Серцево-судинні захворювання», «Вірусно-бактеріальні інфекції», а також з актуальної тематики – «Доказова медицина», «Військова медицина» та «Недуги «великих» (повнотекстова);
    Репозитарій ХНМУ – перший серед медичних вишів України із вільним доступом до навчально-методичних і наукових матеріалів, налічує понад 12 тисяч повнотекстових документів, в т.ч. 1,3 тисячі – навчально-методичних і лекційних матеріалів. Включення в Репозитарій не тільки чисто наукових, але і навчально-методичних, лекційних матеріалів, забезпечує студентів можливістю самопідготовки у режимі 24/7;
    бази даних, в першу чергу біомедичного профілю, серед яких Medline, Cochrane Library, Academic Search Premier, Health Sourse, PubMed, DOAJ, Open J-Gate, BioOne та ін. За програмою проекту “Електронна інформація для бібліотек“ (eIFL Direct) нам надаються безкоштовні тріал-доступи: до наукометричних баз даних Web of Science від видавництва Thomson Reuters, ресурсів East View Information Services, Консорціуму JSTOR різних зарубіжних видавництв, таких як Royal Society Publishing, Nature, Academic Press, Springer International Publishing AG, Institute of Physics Publishing (IOP Publishing), до електронних версій журналів The New England Journal of Medicine, Pediatric Neurology Briefs, до журналів та книжок Elsevier, ресурси компанії Ovid – http://www.ovid.com/site/products/resource_of_the_month.jsp?top=2&mid=5 (Мультимедійна інтерактивна 3D анатомія людини), Reactions Pharmacovigilance Insight, APA PsycINFO™, PsycTESTS тощо;
    web-покажчик медичних журналів з інтерактивними посиланнями на електронні архіви.
    Всі читальні зали та зали електронної інформації працюють в зоні Wi-Fi і забезпечують вільний доступ до мережі Інтернет.
  • Академічна мобільність
    Національна кредитна мобільність Індивідуальна академічна мобільність реалізується у рамках договорів із закладами освіти та науковими установами країни щодо встановлення науково-освітянських відносин для задоволення потреб розвитку освіти і науки, зокрема з Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна; Харківською медичною академією післядипломної освіти; Харківським національним університетом радіоелектроніки; Національним фармацевтичним університетом; Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця (Київ); Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького; Вінницьким національним медичним університет ім. М.І. Пирогова; Національною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Київ); ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (Полтава); Одеським національним медичним університетом; ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут кріобіології та кріомедицини НАН України» (Харків); ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (Харків); ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» (Харків); ДУ Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О.Шалімова НАМН України (Київ); ДУ Національний інститут раку (Київ); ДУ «Інститут нефрології НАМН України» (Київ); ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» (Харків).
    До керівництва науковою роботою здобувачів можуть бути залучені провідні фахівці університетів України на умовах індивідуальних договорів.
    Допускається перезарахування кредитів, отриманих у інших університетах України, за умови відповідності їх кількості.
    Міжнародна кредитна мобільність Університет  має  договори  про  співпрацю з можливістю реалізації програм академічної мобільності з такими закладами та установами: Дитячою клінікою Святої Анни, м. Відень; Американсько-австрійською фундацією (Австрійська республіка);  Білоруським державним медичним університетом, м. Мінськ; Гомельським державним медичним університетом (Республіка Білорусь); Медичним університетом м.  Плевен (Республіка Болгарія);  HealthProm, м. Лондон (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії ); Тартуським університетом (Естонська Республіка); Стоматологічною клінікою доктора Яна Ратнера, м. Хайфа (Держава Ізраїль); Тебрізьким університетом медичних наук; Тегеранським університетом медичних наук; Міжнародним науково-освітнім та дослідницьким товариством, м. Тегеран; Університетом медичних наук ім. Шахіда Садугі, м. Йезд (Іран); Спортивною клінікою «Вілла Стюарт», м. Рим (Італійська Республіка); Державний медичним університетом м. Семей; Карагандинським державним  медичним університетом ; Медичним університетом Астани; Західно-Казахстанським державним медичним університетом імені Марата Оспанова, м. Актобе (Республіка Казахстан); Вільнюським університетом (Литовська Республіка);  Магдебурзьким університетом ім. Отто фон Геріке; Інститутом мультифазних процесів Університету ім. Лейбніца, м. Ганновер; Дитячою лікарнею Санкт-Августіна «Асклепій»; Лікарняним комплексом Хавелхьое, м. Берлін; Падерборнським університетом (Федеративна Республіка Німеччина); Познанським університетом медичних наук; Вищою школою управління охороною праці в Катовицях (Республіка Польща); Університетом ім. Яна Коменського в Братиславі; Словацьким медичним університетом, м. Братислава (Словацька Республіка); Чукуровим університетом, м. Адана; Акденіз університетом, м. Анталья (Турецька Республіка);  Андижанським державним медичним інститутом; Самаркандським державним медичним інститутом; Ташкентським інститутом удосконалення лікарів; Ташкентським педіатричним медичним інститутом (Республіка Узбекистан); Інститутом фізіології Академії наук Чеської Республіки, м. Прага (Чеська Республіка); Центром компетенції спини, м. Цюріх (Швейцарська Конфедерація); Агентством охорони здоров’я Швеції, м. Стокгольм (Королівство Швеція).
    Навчання іноземних здобувачів вищої освіти Навчання іноземних здобувачів вищої освіти проводиться на загальних умовах або за індивідуальним графіком.