"Громадське здоров’я" (магістр), 2024

Код та назва спеціальності	229 Громадське здоров’я
Освітній ступінь	Магістр
Стуктурний підрозділ	ІV медичний факультет
Випускова кафедра	Кафедра громадського здоров’я та управління охороною здоров’я
Гарант освітньої програми	Огнєв Віктор Андрійович
Впроваджено в дію:	з 01.09.2024 року

Обговорення освітньої програми

Запрошуємо роботодавців, представників ринку праці, випускників та всіх зацікавлених сторін до обговорення проєктів освітніх програм з метою підтвердження їхньої релевантності, відповідності результатів навчання (знань, умінь, навичок, компетентностей) потребам сучасного ринку праці. Свої пропозиції та зауваження Ви можете надіслати на поштову скриньку або заповнити онлайн-форму

Заповнити форму osvita@knmu.kharkov.ua

Дивитись усі документи

Акредитація

Дивитись усі документи

Внутрішній моніторинг ОПП

Дивитись усі документи

Огнєв Віктор Андрійович

Завідувач кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я, д.м.н., професор

va.ohniev@knmu.edu.ua

Загальна інформація

Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу	Харківський національний медичний університет
Повна назва кваліфікації мовою оригінала	Другий (магістерський) рівень вищої освіти, 229 Громадське здоров’я, освітня кваліфікація Магістр громадського здоров’я
Офіційна назва освітньої програми	Громадське здоров’я
Тип диплому та обсяг освітньої програми	Диплом магістра, одиничний, 120 кредитів ЄКТС, термін навчання 1 рік 10 місяців
Наявність акредитації	Наявна. Сертифікат № 1363 від 18.04.2021р. Строк дії до 01.07.2026р.
Цикл/рівень	Другий (магістерський) рівень/сьомий кваліфікаційний рівень Національної рамки кваліфікацій
Передумови	Ступінь освіти магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст). Порядок вступу визначено в Правилах прийому на навчання для здобуття вищої освіти у Харківському національному медичному університеті.
Мова(и) викладання	Українська, англійська
Форма навчання	Заочна
Термін дії освітньої програми	з 2024 р. до наступного перегляду
Інтернет-адреса постійного розміщення опису освітньої програми	https://knmu.edu.ua/program-catalog/gromadske-zdorov-ya-magistr-2024/

Мета освітньої програми

Забезпечити академічну підготовку фахівців, здатних розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері громадського здоров’я в умовах невизначеності, шляхом набуття загальних і спеціальних компетентностей з організаційної, управлінської, експертної, контрольно-аналітичної, проєктної, науково-дослідної діяльності у сфері громадського здоров’я відповідно до потреб вітчизняного та міжнародного ринку праці.

Характеристика освітньої програми

Предметна область (галузь знань, спеціальність, спеціалізація (за наявності))	Галузь – 22 «Охорона здоров΄я» Спеціальність – 229 «Громадське здоров’я»
Орієнтація освітньої програми	Освітньо-професійна програма «Громадське здоров’я» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 229 «Громадьке здоров’я», спрямована на підготовку фахівців, здатних розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі громадського здоров’я або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог. Теоретичний зміст предметної області: концепції, закономірності, принципи, поняття, які спрямовані на оцінку стану здоров’я, захист та промоцію здоров’я, моніторинг загроз для громадського здоров’я, профілактику захворювань, збереження та зміцнення здоров’я та соціального благополуччя населення в цілому. Об’єкти вивчення: здоров’я населення, детермінанти, що на нього впливають; організаційна, управлінська, експертна, контрольно-аналітична, проєктна, науково-дослідна діяльність у сфері громадського здоров’я та промоції здоров’я.
Основний фокус освітньої програми та спеціалізації	Спеціальна освіта в галузі 22 Охорона здоров΄я спеціальності 229 Громадське здоров’я; знання з питань громадського здоров’я, оцінки стану здоров’я населення, детермінант, що на нього впливають, організації, управління, експертизи, промоції здоров’я та профілактики захворювань, охорони громадського здоров’я, здійснення та інтерпретації результатів епідеміологічних досліджень, економіки та менеджменту в охороні здоров’я, розробки, організації та реалізації стратегій, політик та інтервенцій громадського здоров’я, необхідні для здійснення професійної діяльності. Ключові слова: громадське здоров’я, охорона громадського здоров’я.
Особливості програми	Основною метою освітньої програми є забезпечення академічної підготовки фахівців, здатних розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері громадського здоров’я, шляхом набуття загальних і спеціальних компетентностей. Існує узгодженість даної освітньої програми із програмами інших країн. Сьогодні весь світ говорить про збереженням здоров’я в цілому та особлива увага приділяється психологічному та психічному здоров’ю населення, в зв’язку з чим, в освітню програму включені дисципліни за цим напрямом. Для реалізації освітньої програми укладено ряд договорів про науково-практичне співробітництво з ЗВО та закладами охорони здоров’я з метою проведення якісної теоретичної та практичної підготовки фахівців з громадського здоров’я. Передбачено можливість міжнародної мобільності; можливість реалізувати програму англійською мовою.

Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання

Придатність до працевлаштування

Випускник з дипломом магістра може працювати в закладах охорони здоров’я системи громадського здоров’я та інших закладах і установах, які виконують в тому числі функції громадського здоров’я.
Фахівець підготовлений до роботи відповідно ДК 003:2010:
Розділ 2. Професіонали
2122 Професіонали в галузі статистики
2122.2 Професіонали-статистики
22 Професіонали в галузі наук про життя та медичних наук
221 Професіонали в галузі наук про життя та медичних наук
2225 Професіонали в галузі медико-профілактичної справи
2225.2 Фахівець з громадського здоров’я
2225.2 Фахівець з довкілля та здоров’я
Окрім цього випускник з дипломом другого рівня вищої освіти магістр громадського здоров’я може працювати на різних рівнях управління охороною здоров’я, обіймати посади керівників, заступників та працівників структурних підрозділів органів управління охороною здоров’я державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я, їх структурних підрозділів, працівників Центру громадського здоров’я та його регіональних підрозділів, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Державної служби України з питань праці тощо

Академічні права

Навчання на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти. Набуття додаткових кваліфікацій в системі післядипломної освіти.

Викладання та оцінювання

Викладання та навчання

Студентсько-центроване навчання; самонавчання; проблемно-орієнтоване навчання з набуттям компетентностей, достатніх для розв’язання проблем у професійній галузі; навчання через практику з використанням сучасних інформаційно-технічних засобів навчання та програмних продуктів, що застосовуються в сфері громадського здоров’я.
Методи, методики та технології: епідеміологічний, демографічний, статистичний, соціологічний, медико-статистичний, медико-географічний, соціально-психологічний, експертних оцінок, структурно-логічного аналізу, економічного аналізу, моделювання, методи кількісних і якісних досліджень.
Інструменти та обладнання: сучасні інформаційно-технічні засоби навчання; програмні продукти, що застосовуються у сфері громадського здоров’я.

Оцінювання

Методи і форми контролю, а також оцінювання успішності навчання здобувачів вищої освіти здійснюється відповідно до нормативних документів ХНМУ, вимог програми та «Інструкції з оцінювання навчальної діяльності при ЄКТС організації навчального процесу»
Оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти здійснюється за: національною диференційованою шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно); національною недиференційованою шкалою (зараховано, не зараховано); 200-бальною шкалою ЄКТС (А, В, С, D, E, F, FX).
Оцінки «відмінно», «добре», «задовільно» виставляються: за підсумками іспитів та диференційованих заліків, за результатами проходження практик.
«Зараховано», «не зараховано» виставляється за підсумками заліків.
Види контролю: поточний, модульний, підсумковий.
Усне та письмове опитування, тестові завдання, презентації, звіти про практику, модульні роботи, письмові іспити, заліки, атестація та інше.

Програмні компетентності

Інтегральна компетентність	Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі громадського здоров’я або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень, здійснення інновацій, застосування наукових теорій та аналітичних методів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов і вимог.
Загальні компетентності (ЗК)	ЗК1 – Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу ЗК2 – Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях ЗК3 – Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово ЗК4 – Здатність спілкуватися іноземною (англійською) мовою ЗК5 – Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій ЗК6 – Здатність проведення досліджень на відповідному рівні ЗК7 – Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями ЗК8 – Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел ЗК9 – Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності) ЗК10 – Здатність працювати в міжнародному контексті ЗК11 – Здатність бути критичним і самокритичним ЗК12 – Здатність приймати обґрунтовані рішення ЗК13 – Здатність розробляти та управляти проектами ЗК14 – Здатність діяти соціально відповідально та свідомо ЗК15 – Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя ЗК16 – Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів) ЗК17 – Здатність усвідомлювати рівні можливості та гендерні проблеми
Фахові компетентності (ФК)	ФК1 – Здатність оцінювати, інтерпретувати, порівнювати та прогнозувати основні показники громадського здоров’я ФК2 – Здатність визначати пріоритети громадського здоров’я, проводити оцінку потреб сфери громадського здоров’я у конкретній ситуації ФК3 – Здатність розробляти і пропонувати науково обґрунтовані варіанти стратегій, політик та інтервенцій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення, а також оцінювати їх ефективність ФК4 – Здатність організовувати заходи з нагляду за станом здоров’я населення з використанням міжсекторального підходу ФК5 – Здатність аналізувати вплив різних детермінант на здоров’я населення та обґрунтовувати відповідні заходи з їх попередження ФК6 – Здатність оцінювати ризики та обґрунтовувати доцільні дії у відповідь на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я ФК7 – Здатність аналізувати стратегії, політики та інтервенції в сфері громадського здоров’я та пропонувати заходи щодо підвищення ефективності використання наявних коштів ФК8 – Здатність створювати команду для діяльності у сфері громадського здоров’я і забезпечувати її ефективну роботу ФК9 – Здатність розробляти проекти надання послуг громадського здоров’я та профілактики (первинної, вторинної та третинної) захворювань, промоції здоров’я, та забезпечувати їх реалізацію ФК10 – Здатність розробляти заходи з адвокації, комунікації та соціальної мобілізації у сфері громадського здоров’я ФК11 – Здатність використовувати етичні принципи та норми права при плануванні досліджень, збиранні інформації та її використанні ФК12 – Здатність застосовувати різні методики, стратегії та моделі викладання громадського здоров’я ФК13 – Здатність застосовувати наукові підходи щодо планування дизайну досліджень, збору даних, розповсюдження та використання результатів наукових досліджень у сфері громадського здоров’я ФК14 – Здатність здійснювати наставництво та сприяти безперервному професійному розвитку фахівців з громадського здоров’я ФК15 – Здатність виконувати управлінські функції та організовувати надання послуг у сфері громадського здоров’я, забезпечувати контроль за якістю послуг, що надаються на належному рівні

Програмні результати навчання

ПРН 1 – Здобуття особою загальних та спеціальних фундаментальних і професійно-орієнтованих знань, умінь, навичок, компетентностей, необхідних для виконання типових професійних завдань, пов΄язаних з її діяльністю в сфері охорони здоров’я на відповідній посаді
ПРН 2 – Знання у сфері громадського здоров’я та організації системи охорони здоров’я, розробки і впровадження належних заходів забезпечення здоров’я населення
ПРН 3 – Оцінювати основні демографічні та епідеміологічні показники, значення і тенденції зміни основних детермінант, що чинять вплив на здоров’я у розрізі різних груп населення в Україні, Європейському регіоні та світі, застосовувати основні поняття та концепції епідеміології та статистики при плануванні, проведенні та інтерпретації результатів досліджень
ПРН 4 – Визначати пріоритети та оцінювати потреби сфери громадського здоров’я, пропонувати науково обґрунтовані заходи та розробляти відповідні висновки та стратегії, які спрямовані на покращення галузі охорони здоров’я
ПРН 5 – Організовувати заходи з нагляду за станом здоров’я населення з використанням міжсекторального підходу
ПРН 6 – Формулювати висновки, розробляти прогнози та проводити аналіз впливу детермінант на здоров’я населення (соціальні, економічні, індивідуальні, навколишнього середовища), визначати потреби різних груп населення щодо здоров’я, базуючись на інформації, отриманій із систем епідеміологічного нагляду
ПРН 7 – Визначати та застосовувати доцільні заходи і методи попередження і контролю фізичних, хімічних, біологічних, радіаційних та ядерних загроз для здоров’я і безпеки населення
ПРН 8 – Оцінювати ризики та планувати відповідні дії у випадках надзвичайних ситуацій в сфері громадського здоров’я
ПРН 9 – Ідентифікувати, аналізувати ризики, пов’язані з впливом на здоров’я населення детермінант навколишнього середовища (фізичних, радіаційних, хімічних, біологічних та виробничих) та організовувати відповідні заходи, спрямовані на захист здоров’я населення
ПРН 10 – Оцінювати вплив соціальних детермінант та основних індивідуальних детермінант здоров’я, розробляти відповідні заходи з метою збереження та зміцнення здоров’я населення
ПРН 11 – Розробляти заходи з профілактики (первинної, вторинної та третинної) захворювань та сприяти їх реалізації на практиці
ПРН 12 – Розробляти та впроваджувати стратегії, політики та окремі заходи у сфері промоції здоров’я, здійснювати ефективну комунікацію у сфері громадського здоров’я з використанням різних каналів та технік комунікації
ПРН 13 – Розробляти та впроваджувати системи моніторингу і оцінки ефективності інтервенцій, профілактичних та діагностичних або скринінгових програм та політик в громадському здоров’ї
ПРН 14 – Здійснювати аналіз ефективності розроблених процедур, інтервенцій, стратегій та політик в сфері громадського здоров’я
ПРН 15 – Розробляти та впроваджувати, засновані на доказах стратегії, політики та інтервенції громадського здоров’я із залученням зацікавлених сторін на основі міжсекторального підходу
ПРН 16 – Здатність розширювати розуміння засад сфери громадського здоров’я у закладах освіти різного рівня та реалізовувати заходи, спрямовані на розвиток кадрового потенціалу
ПРН 17 – Здатність здійснювати наставництво та сприяти безперервному професійному розвитку фахівців з громадського здоров’я
ПРН 18 – Виконувати управлінські функції та організовувати надання якісних послуг у сфері громадського здоров’я
ПРН 19 – Здійснювати адвокацію, комунікацію та соціальну мобілізацію у сфері громадського здоров’я, підтримувати лідерство та залучати і посилювати спільноти з метою збереження і зміцнення здоров’я населення
ПРН 20 – Схильність критично оцінювати результати наукових досліджень та здійснювати пошук потрібної наукової інформації у сфері громадського здоров’я, аналізувати інформацію, здійснювати дослідження, формулювати за його результатами висновки та рекомендації щодо їх впровадження
ПРН 21 – Визначати та аргументувати перспективні напрями власної наукової роботи
ПРН 22 – Презентувати результати власних досліджень у формі доповідей, презентацій та наукових публікацій державною та англійською мовами
Освітні компоненти

Навчальний план 2024

Перелік нормативних компонент навчального плану ОП «Громадське здоров’я» спеціальності «Громадське здоров’я» освітнього ступеня «магістр»:

1-й курс
2-й курс

Перелік вибіркових компонент навчального плану ОП «Громадське здоров’я» спеціальності «Громадське здоров’я» освітнього ступеня «магістр»:

1-й курс
2-й курс

Ресурсне забезпечення реалізації програми

Кадрове забезпечення

До реалізації програми залучаються науково-педагогічні працівники з науковими ступенями доктора медичних наук, кандидата медичних наук, доктора наук з державного управління, кандидата наук з державного управління, кандидата економічних наук, вченими званнями з фахових дисциплін, з підтвердженим рівнем наукової і професійної активності, інші науково-педагогічні працівники з достатнім практичним досвідом за певною спеціальністю.

Матеріально-технічне забезпечення

Забезпеченість навчальними приміщеннями, комп’ютерними робочими місцями, мультимедійним обладнанням відповідає потребі. Наявна вся необхідна соціально-побутова інфраструктура, кількість місць у гуртожитках відповідає вимогам. Наявні бази практики для практичного навчання.
Наявні сховища для облаштування безпечних умов для навчання та облаштовано доступність навчальних приміщень для маломобільних груп населення.
Мережеве та комунікативне обладнання повністю ґрунтується на оптико волоконних технологіях із швидкістю передачі даних до 1 Гб/с; 22 комп’ютерних класи, 32 локальних комп’ютерних мережі та 55 точок бездротового доступу до мережі Інтернет, користування якою є безлімітним і безоплатним. В навчальному процесі використовується комп’ютерна техніка з терміном експлуатації не більше 8 років.
Наявні власні сервери та впроваджено використання хмарних сервісів для збереження і використання масиву даних, застосовуються різні платформи, що забезпечують ефективність використання дистанційних технологій в в управлінні та реалізації освітнім процесом (АСУ, платформа дистанційного навчання Moodle, корпоративні сервіси Google, MS Teams та інші).
Наявність навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка», НДІ гігієни праці та професійних захворювань, Університетського стоматологічного центру, Центру доклінічних та клінічних досліджень, Центру гендерної освіти, 4 проблемних лабораторій, анатомічного музею, віварію, центру тестування, Симуляційного центру, Центральної науково-дослідної лабораторії університету, навчально-наукового інституту з підготовки іноземних громадян, навчально-наукового інституту якості освіти, 6 навчальних науково-виробничих об΄єднань посилює матеріально-технічне забезпечення програми. В університеті працює Психологічна служба, а також Центр психічного здоров’я на базі ННМК «Університетська клініка».
Наявні збалансована система факультетів, кафедр, структурних підрозділів, відділів й інших підрозділів, студентська рада ХНМУ.
Матеріально-технічне забезпечення відповідає вимогам Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 (зі змінами).

Інформаційне та навчально-методичне забезпечення

Інформаційне та навчально методичне забезпечення здійснюється через офіційний сайт університету (https://knmu.edu.ua/), Наукову бібліотеку та систему ресурсів дистанційного та змішаного навчання і АСУ.
Наукова бібліотека ХНМУ має власний веб-сайт http://libr.knmu.edu.ua, який є зручною точкою доступу до різноманітних інформаційних ресурсів освітнього та наукового характеру, серед яких:власної генерації:

Репозитарій ХНМУ – головний електронний архів університету, перший серед медичних вишів України із вільним доступом до навчально-методичних і наукових матеріалів, налічує 32,5 тисячі повнотекстових документів, в зокрема понад 3 тисячі – навчально-методичних і лекційних матеріалів. Включення в Репозитарій не тільки наукових, але і навчально-методичних, лекційних матеріалів, забезпечує студентів можливістю самопідготовки у режимі 24/7;
фахово-орієнтований е-контент (ФОеК): веб-покажчик з посиланнями на повні тексти навчальних та наукових книжкових видань репозитаріїв вишів та наукових установ України( 3 256 назв);
електронний каталог – понад 330 тисяч бібліографічних описів, в т.ч. посилань на повні тексти – понад 11 тисяч (підручники, навчально-методична література, матеріали конгресів та конференцій, періодичні видання тощо), створено і постійно поповнюються проблемно-орієнтовані бази даних, зокрема за основними напрямками наукових досліджень університету – «Здоров’я здорових», «Мініінвазивні втручання», «Серцево-судинні захворювання», «Вірусно-бактеріальні інфекції», а також з актуальної тематики – «Доказова медицина», «Військова медицина» тощо;

зовнішньої генерації:

доступ до баз даних, зокрема медико-біологічного профілю, серед яких PubMed, Medline, Cochrane Library, DOAJ, Open J-Gate, BioOne та ін.;
доступ до наукометричних баз даних SCOPUS та Web of Science;
доступ до освітніх та наукових ресурсів 30 міжнародних компаній в новій колекції «Актуальні ресурси на підтримку українських освітян та науковців у воєнний час, серед них AMBOSS, ScienceDirect, Springer, BMJ Best Practice та BMJ Learning, CAPSULE, EBSCO Health, Coursera, CASUS, Coursera та ін.
наповнюються колекції «Academic Integrity», «Розвиток soft skills», «Відкриті освітні ресурси», «Відкриті журнали», «Ресурси з історії України, української мови та літератури» тощо.

Під час воєнного стану в Україні Наукова бібліотека ХНМУ працює у змішаному форматі – обслуговує користувачів на робочих місцях та дистанційно.
Для координації та підтримки освітнього процесу, зокрема в синхронному режимі з використанням технологій дистанційного навчання, гібридних занять функціонує Центр дистанційного навчання.
Навчально-методичні матеріали розміщуються на платформі дистанційного навчання Moodle у вигляді електронних курсів, що доступні для здобувачів освіти у будь-який час. Платформа відіграє допоміжну роль в організації легкого і швидкого доступу до інформаційних та методичних матеріалів та комунікації з викладачами, як при аудиторному навчанні, так і з використанням дистанційних технологій, має значні переваги при заочному навчанні. Платформа дозволяє систематизовано розміщувати різні види та значні обсяги навчальних матеріалів та допоміжної інформації, що регулярно доповнюються і оновлюються. Платформа дистанційного навчання Moodle є однією із складових системи технологічних рішень та ресурсів для забезпечення освітнього процесу, що також включає корпоративний додаток Google з відповідними сервісами, MS Teams, АСУ тощо.

Академічна мобільність

Національна кредитна мобільність	Укладені угоди про академічну мобільність, які передбачають включене навчання студентів в рамках кредитно-трансферної системи з можливістю перезарахування кредитів.
Міжнародна кредитна мобільність	Укладені угоди про міжнародну академічну мобільність, які передбачають включене навчання студентів, взаємозамінність залікових кредитів.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти	У межах ліцензованого обсягу спеціальності.