Світлої пам'яті Жанни Дмитрівни Семидоцької (07.01.1937–19.03.2025)

19 березня на 88-му році пішла з життя професор Жанна Дмитрівна Семидоцька – видатна людина та взірець професіоналізму, віддана своїй справі, лікарюванню, людям, яка завжди високо тримала рівень сучасної медичної університетської освіти, з надією і оптимізмом дивилася у майбутнє медицини, цивілізації, людства.

Академік Української академії наук, заслужений діяч науки та техніки України, лауреат Державної премії України в галузі нефрології, доктор медичних наук, професор, лікар-нефролог вищої категорії, Жанна Дмитрівна Семидоцька – це ціла епоха. Вона була професіоналом з Великої літери з усіх напрямків нашої діяльності: лікар, педагог, науковець.

Жанна Дмитрівна прожила яскраве насичене життя, присвятивши його Харківському національному медичному університету та нефрологічній службі. Протягом 24 років очолювала кафедру пропедевтики внутрішньої медицини № 2.

Ж.Д. Семидоцька є фундатором Харківської нефрологічної школи. Разом зі співробітниками та учнями вона зробила великий внесок у розвиток нефрологічної науки та практики, за що у 2017 р. отримала медаль Харківського Регіонального благодійного фонду, а у 2019 р. – нагороду «За особистий внесок у розвиток урології та нефрології».

Жанна Дмитрівна виявляла надзвичайний інтерес до людини, її духовності, гуманізму, цінностей, щире бажання знайти найкраще в особистості і сприяти розвитку професійних якостей. Вона була геніальним ученим – генератором інноваційних ідей та підготувала плеяду професіоналів: 2 доктори та 30 кандидатів медичних наук, 11 магістрів, велику кількість лікарів-інтерністів та нефрологів, молодих науковців та викладачів. Відмінний знавець своєї справи, вона охоче ділилася знаннями зі студентами, співробітниками, науковцями. Блискуча ерудиція та вміння просто і доступно викладати найскладніші речі робили її лекції особливо шанованими у слухачів. Захоплені відгуки про її виступи можна було почути не лише від студентів, а й від навчених життям практичних лікарів.

Ж.Д. Семидоцька була високоосвіченою людиною, яка цінувала філософію, музику, літературу та живопис. Її девізом було ‒ «залишатися людиною серед людей». По ній можна було міряти вагу порядності, звіряти сенс земного життя, ціну людської дружби, мораль чуйного лікаря, відповідальність справжнього керівника та духовне багатство нації.

Ректорат, профспілкова організація працівників та колектив університету висловлює глибоке співчуття рідним, близьким, учням і колегам Жанни Дмитрівни. Вона назавжди залишиться в наших серцях як чудова людина, наставник та професіонал своєї справи.

Невимовно сумуємо… Нам буде Вас не вистачати… Вічна світла пам’ять!