Перший професор лікарської речовини
Історичні нариси про початок медичного факультету Харківського університету
Перший професор лікарської речовини, фармації та лікарської словесності медичного факультету Харківського університету, доктор медицини Георгій Георгійович Коррітарі був обраний ординарним професором у 1805 р., але прибув у Харків лише в 1806-му. Відомо, що він народився у 1772 р. у Карпоні (Угорщина) у слов’янській родині. З 1795 по 1798 р. слухав лекції з медицини, хірургії, хімії та фармації в Ієнському університеті у відомих на той час професорів. Потім Георгій Георгійович мандрував, удосконалюючись у науках. Побував із цією метою у Лейпцигу, Галлі, Берліні, Ганновері, Вюрцбурзі та інших університетських містах. Після цього Г. Коррітарі вирушив до Відня і за згодою професора Франка читав студентам лекції з терапії, тобто предмета, безумовно близького, особливо для того часу, до фармакології.
Ступінь доктора медицини та магістра окулістики Георгій Георгійович отримав у Пешті й готувався посісти там місце штатного професора. Очевидно, він був не тільки дуже освіченим лікарем, а й виявив здібності до викладання, чим і можна пояснити обрання його радою Харківського університету одразу ординарним професором лікарської речовини. У той час фармакології в сучасному значенні цього слова в університетах Європи не було, а викладання лікарської речовини не відокремлювалося ні від терапії, ні від фармації з фармакогнозією. Отже професор зобов’язаний був викладати на своїх лекціях не тільки всі властивості даної лікарської речовини в первісному вигляді та різних препаратів, що виготовляються з неї, але й її терапевтичне застосування з поясненням дії на хворий організм людини.
На засіданні факультету від 30 червня 1806 р. було вирішено, що в академічному 1806‒1807 р. Г. Коррітарі викладатиме латинською мовою фармакологію, історію та літературу медицини. Однак через те, що регулярних занять цього року на лікарському відділенні ще не було, діяльність Коррітарі була дуже обмежена. Проте вже наступного року рада університету призначила його деканом факультету та членом училищного комітету. Цього ж року Г. Коррітарі було доручено спільно з іншими професорами розібрати університетську бібліотеку, а на урочистому акті 1807 р. за дорученням ради він виголосив першу публічну актову промову “De nexu studio medicinae cum studio philosophiae” («Про з’єднання вивчення медицини та філософії»). Вона свідчила не лише про велику начитаність автора, а й про його потяг до важливих наукових узагальнень.
Коррітарі належав до помітних учених університетської корпорації. У 1807 р. він звертався до ради професорів Харківського університету з пропозицією, в якій висловив своє бажання надавати благодійну допомогу офтальмологічним хворим, адже мав звання магістра окулістики.
На жаль, невідомо, чи вдалося професору втілити в життя свій проєкт, бо у 1810 р. Г.Г. Коррітарі помер.
