130 років університетським клінікам

Усі в Харкові знають Обласну клінічну лікарню і де вона розташована. Проте мало хто знає, що її історія розпочинається з будівництва чотирьох клінік Харківського університету, що завершилося в 1896 р., тобто 130 років тому.

Якщо заходити на територію Харківської обласної клінічної лікарні з боку проспекту Незалежності, погляд мимохіть зупиняється на старовинній будівлі. Це колишня акушерсько-гінекологічна клініка Харківського університету – початок клінічного містечка, що виріс вздовж Лазаретної вулиці у тому далекому 1896 році. І мало також хто знає, що появою перших чотирьох університетських клінік місто зобов’язане заслуженому професорові університету, директорові факультетської хірургічної клініки Вільгельму Федоровичу Грубе.

З ім’ям цієї дивовижної людини, чудового викладача, широко відомого свого часу науковця і хірурга, тісно пов’язана історія медицини Харківщини другої половини XIX століття.

Уродженець Курляндської губернії (нині Латвія) 1827-го року, вихованець Дерптського університету (1850), двічі доктор медицини і головний лікар великого Кронштадського військового шпиталю, він у 1859 р. надіслав у Харків документи на конкурс щодо вакансії на завідувача кафедри оперативної хірургії та хірургічної клініки у Харківському університеті. На той час В.Ф. Грубе мав майже 10 тис. самостійно зроблених операцій. Радою медичного факультету він був одноголосно обраний з п’яти претендентів.

Молодий 32-річний енергійний професор швидко завоював авторитет як у середовищі професорів, так і серед студентів. Як лікар він рано виявив себе глибоко ерудованим, мислячим клініцистом, тонким діагностом та блискучим хірургом широкого діапазону. Вільгельм Федорович був новатором у хірургії, всі найновіші операції та відкриття, якщо вони тільки слугували удосконаленню науки і могли полегшити долю хворих, приймалися ним раніше за усіх в країні. Саме він разом зі своїми учнями запровадив у Харкові в роботу хірургів антисептику, а потім пропагував асептику. Ще у 1871 р. він здійснив першу операцію під наркозом закису азоту. Одним із перших в країні він почав проводити операції з приводу оваріотомії, защемлених гриж, водянок головного мозку, операції на печінці та підшлунковій залозі, резекції суглобів при туберкульозному ураженні тощо.

Широкі й всебічні знання створили йому незаперечний авторитет у медичному середовищі. Однак умови, в яких йому доводилося працювати, аж ніяк не відповідали його високому статусу. Так само, як і іншим клінічним кафедрам ‒ усі вони користувалися арендованими, мало пристосованими приміщеннями. Кафедра факультетської хірургії розташовувалася у приміщенні колишньої поліцейської дільниці, пристосованої під клініку. Час від часу Рада університету зверталася до міністерства освіти з проханням побудувати клініки, але відповідь була одна: немає коштів.

День 17 жовтня 1888 р. був звичайним для професора Грубе. Однак цього дня біля станції Борки Курсько-Харківсько-Азовської залізниці трапилася аварія з Імператорським потягом, в якій 21 людина загинула і 37 отримали поранення. Вільгельм Федорович отримав виклик о четвертій годині дня і вже о 4.30 разом із п’ятьма лікарями, у тому числі М.П. Трінклером, декількома студентами, великим запасом перев’язочного матеріалу, антисептичних засобів та інструментів екстреним потягом виїхав до Борок.

Пораненим була надана медична допомога, дев’ятеро важких В.Ф. Грубе забрав у свою клініку, 12 легких відвезли до професора Зарубіна в Олександрівську лікарню, 14 найбільш легких доправили у столицю. У клінічному щоденнику залишився запис: «Половина другої ночі – поранені сплять». У подальшому сучасники згадували, що професор «…сердечно і щиро піклувався про поранених,… виявляв родинне, крім лікарняного, піклування».

Через два дні царська родина відвідала поранених. Відвідини закінчилися бесідою царя з Грубе, в ході якої професору подякували за роботу і висловили здивування поганими умовами самої клініки. В.Ф. Грубе відверто розповів про неодноразові намагання університету отримати нові приміщення. Саме тоді було видано височайше розпорядження про будівництво чотирьох клінік для Харківського університету.

Виконання цього розпорядження затягнулося на 8 років, власне будівництво завершилося тільки в 1896 році. У «Харківських губернських відомостях» за 23 січня 1896 р. повідомлялося про освячення терапевтичної і хірургічної клінік. Акушерсько-гінекологічна та офтальмологічна були введені в експлуатацію до кінця року. Сам же В.Ф. Грубе в 1889 р. видав опис про медичну допомогу під час залізничної катастрофи, бо, як він писав, «…вона наочно показала всю незадовільність організації швидкої лікарської допомоги з боку залізниці». І з цього, на його думку, треба було зробити відповідні висновки.

Матеріал підготувала директорка Комплексу «Музей медицини» Жаннета Перцева