ІНФОРМАЦІЯ про вчених-медиків, випускників або викладачів Харківської вищої медичної школи, імена яких носять установи та заклади або зафіксовані в назвах законів, операцій, симптомів, клітин, рослин, космічних та географічних об’єктів, а також засновників наукових або навчальних закладів, піонерів у різних галузях медицини
Алимов А.Я. (1893-1965) – епідеміолог і мікробіолог. Заклав початок систематичного вивчення кліщових рикетсіозів у СССР.
Альошин Б.В. (1901-1993) – гістолог. Інверсія симпатичних ефектів
Альперн Д.О. (1894-1968) –патофізіолог. Уперше встановив факт взаємодії медіаторів запалення.
Аркавін Я.С. (1866-1930) – педіатр. Засновник української мікропедіатрії.
Бакшеєв М.С. (1911-1974) – акушер-гінеколог. Клеми за Бакшеєвим (метод зупинки акушерських кровотеч накладанням клем на параметрій).
Бекарюков Д.Д. (1861-1934) – гігієніст. Видав перший в Росії підручник зі шкільної гігієни (1906)
Бойко В.В. (народ. 1962) – хірург. Симптом Бойка-Проніна при гострому апендициті. Автор квантово-біологічної теорії.
Богданов (Малиновський) О.О. (1873-1928) – лікар, філософ, письменник, політичний діяч. Засновник і директор першого в світі Московського інституту переливання крові (1926-1928). Заклав основи наукового обґрунтування проблеми переливання крові.
Бодня І.Ф. (1923-1994) – рентгенолог. Ним сконструйований трифазний рентгенокімограф легенів та м’який тубус для прицільних знімків шлунково-кишкового тракту.
Бокаріус М.С. (1869-1931) – судовий медик заслужений професор УРСР. Кристали Бокаріуса (мікрохімічна реакція на сперму з одержанням кристалів); Проба Бокаріуса (мікроскопічне дослідження шкіри странгуляційної борозни при повішенні). Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Бочоришвілі В.Г. (1924-2002) – лікар-сепсисолог. Розробив метод комплексного лікування сепсису. Засновник і директор Грузинського республіканського протисепсисного центру (1979)
Браунштейн О.О. (1902-1986) – біохімік. Відкриття реакції трансамінування амінокислот та ролі вітаміну В-6 у перетворенні амінокислот.
Бурлаченко Г.А. (1894-1967) – рентгенолог. Розробив універсальний кімограф і томографічну приставку.
Вагнер І.К. (1833-1892) – анатом. Установив наявність нервових клітин у зоровому бугрі головного мозку.
Валяшко М.А. (1871-1955) – хімік-фармаколог. Перший дослідник зв’язку між будовою молекул та їх фізіологічною дією.
Вейсброд Б.С. (1874-1942) – хірург, організатор радянської охорони здоров’я. Ініціатор створення Московського інституту невідкладної допомоги (нині Московський НДІ швидкої допомоги ім. Скліфосовського (1924)
Високович В.К. (1854-1912) – патологоанатом, бактеріолог. Клітини Високовича-Купфера. Уперше в світі провів профілактичне щеплення проти черевного тифу (1899)
Волошин П.В. (народ. 1928) – лікар-невролог. Започаткував новий напрямок у неврології – невропатологію опікової хвороби.
Вороний Ю.Ю. (1895-1961) – хірург. Першим у світі пересадив донорську трупну нирку (1933).
Воробйов В.П. (1876-1937) – анатом. Засіб обробки шкіри трупа за Воробйовим. Вулиця та провулок Воробйова у м. Харкові.
Габай А.В. ( 1963) – хірург. Симптом Габая при гострому апендициті.
Гаспарян А.М. (1902-1970) – хірург-уролог. Розробив новий принцип застосування постійного катетера при відновленні пошкодженої уретри.
Гейманович О.Й. (1882-1958) – невропатолог. Хвороба Гаккебуша-Гейєра-Геймановича (атипічна форма психічних розладів при церебральному атеросклерозі).
Георгієвський К.М. (1867-1933) – терапевт. Симптом Мюссе-Георгієвського-Френікус (синдром у хворих із захворюванням жовчного міхура і жовчних шляхів).
Гіршман Л.Л. (1839-1921) – офтальмолог. Вулиця Гіршмана в м. Харкові. Офтальмологічна міська клінічна лікарня № 14 ім. Л.Л.Гіршмана в м. Харкові.
Гречаніна О.Я. (народ. 1935) – лікар-генетик. За її ініціативою та під її керівництвом створено Міжобласний медико-генетичний центр.
Грінштейн О.М. (1881-1959) – невропатолог. Запропонував і обґрунтував концепцію про єдність регуляції соматичних відділів нервової системи.
Григор’єв С.П. (1878-1920) – рентгенолог. Інститут медичної радіології НАМН України ім. С.П.Григор’єва у м. Харкові.
Грищенко В.І. (1928-2011) – акушер-гінеколог. Класифікація основних 5 типів базальної температури тіла за В.І.Грищенком. Зірка «Академік В.І.Грищенко» зареєстрована Транснаціональною компанією зіркових ресурсів.
Грищенко І.І. (1897-1983)– акушер-гінеколог. Зовнішній профілактичний поворот плоду на головку за методом І.І.Грищенка. Метод лікування атрезії піхви-кольпопоез з пересадкою шкіри за І.І.Грищенком.
Грубе В.Ф. (1827-1898) – хірург. Відіграв основну роль у вирішенні питання про будівництво в Харкові університетських клінік.
Давиденков С.М. (1880-1960) – невропатолог. Давиденкова синдром. Лопаточно-перонеальна форма аміотрофії: м’язова гіпотрофія, яка починається з детальних м’язів ніг або одночасно з м’язів ніг і плечового пояса; нерідко уражається мускулатура обличчя.
Данилевський В.Я. (1852-1939) – фізіолог. Паразити птахів: Tripanosoma avium Danilevskyi та Haemoproteus Danilevskyi Grass. Вул. Данилевського в м. Харкові. Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського НАМН України в м. Харкові. Виявив у головному мозку людини центри, що регулюють діяльність внутрішніх органів.
Данилевський О.Я. (1838-1923) – біохімік. Уперше виявив можливість синтезу білковоподібних речовин (пластеїнів) за участю ферментів (1866)
Деркач В.С. (1894-1975) – мікробіолог та імунолог. Запропонував новий метод вакцинації проти черевного тифу, виготовив оригінальні антибіотичні препарати: саназин і неоцид.
Джанелідзе Ю.Ю. (1883-1950) – хірург. Вправлення вивиху Джанелідзе; Розріз Джанелідзе; Хірургічна операція – ампутація Джанелідзе.
Дубенко Є.Г. (1929-2020) – невролог. Симптоми: Стопно-розгинальна синкінезія Дубенка, Пальпебро-лінгвальна синкінезія Дубенка; Лінгво-мандибулярна синкінезія Дубенка (симптом, при якому нижня щелепа мимоволі рухається у бік повернутого язика).
Задорожний Б.Я. (1923-1993) – дерматовенеролог. Уперше застосував метод електронного парамагнітного резонансу при лікуванні псоріазу.
Зайцев В.Т. (1930-1999) – хірург. Метод «Гастроектомія за Зайцевим В.Т.- Донцом М.П.» при раку шлунку.
Зеленєв І.Ф. (1860-1918) – дерматовенеролог. Створив перший «Русский журнал кожных и венерических болезней» (1901)
Іноземцев Ф.І. (1802-1869) – хірург. Краплі Іноземцева.
Каган Е.М. (1887-1948) – гігієніст. За його ініціативою і безпосередньою участю організовано Український інститут праці (1923, нині Інститут гігієни праці та професійних хвороб ХНМУ).
Касьян М.А. (1937-2009) – лікар-остеопат. Його ім’я включено до Книги рекордів Гінеса.
Кащенко М.Ф. (1853-1935) – ембріолог, зоолог. Клітини Кащенка-Гофбауера (великі округлі клітини в сполучній тканині ворсинок хоріона, виконують функцію макрофагів).
Коган-Ясний В.М. (1889-1959) – лікар-терапевт. Першим у СРСР отримав вітчизняний інсулін. Організатор і керівник першої в Україні ендокринологічної клініки.
Коміссаренко В.П. (1907-1993) – ендокринолог. Український науково-дослідний інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Коміссаренко.
Кравцов П.І. (1856-1928) – терапевт, видатний діяч санітарного просвітництва. Провулок Кравцова.
Кузнєцов М.М. (1863-1913) – хірург. Шов Кузнєцова-Пенського (шов печінки для зупинки кровотечі при її резекції).
Кульчицький М.К. (1856-1925) – гістолог, ембріолог. Клітини Кульчицького (ентерохромафінні ендокриноцити шлунку та кишечника, що синтезують серотонін, мелатонін, речовину Р.); Метод Кульчицького.
Лазаревич І.П. (1829-1902) – акушер-гінеколог. Прямі акушерські щіпці Лазаревича.
Лещенко Г.Д. (1895-1982) – невролог. Симптом Синкінезія Г.Д.Лещенка (синкінезія повік, яка поєднана з контрлятеральним птозом у хворих на епідемічний енцефаліт).
Лісовий В.М. (народ. 1956) – хірург-уролог. За його ініціативою та активною участю створено самостійний заклад охорони здоров’я – Харківський обласний клінічний центр урології та нефрології (2001)
Ловля Д.С. (1895-1955) – гігієніст. Організатор Черновицького медичного інституту (1945, нині Буковинський державний медичний університет)
Лямбль Д.Ф. (1824-1895) – патологоанатом, терапевт. Відкрив лямблії – кишкові джгутикові найпростіші; Хвороба – лямбліоз; Лямблівські ворсинки.
Малая Л.Т. (1919-2003)– терапевт. Інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України.
Марзєєв О.М. (1883-1956) – гігієніст. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва (м. Київ)
Мартинов О.В. (1868-1934) – хірург. Грижосечіння Мартинова; Операція при геморої Мартинова; Симптом Мартинова-Ровсига; Жирара-Мартинова операція; Микулича-Мартинова резекція зоба.
Мельников О.В. (1889-1958) – хірург. Організував в Харкові перший в СРСР онкологічний диспансер зі стаціонаром (1927)
Мельников-Разведєнков М.Ф. (1866-1937) – патологоанатом. Метод фіксації тканини Мельникова-Разведєнкова – спосіб виготовлення анатомічних препаратів зі збереженням їхнього прижиттєвого забарвлення.
Меркулов І.Й. (1897-1981) – офтальмолог. Меркулова симптом дисоціації (значне розходження між розладом зору і слабко вираженими змінами очного дна. Спостерігається при злоякісних новоутвореннях). Меркулова синдром (гострий циліарний гангліоніт, що проявляється у нападоподібній болі в голові та в глибині орбіти ока)
Мечников І.І. (1845-1916) – фізіолог, ембріолог. Лауреат Нобелівської премії. Мазь Мечникова; Макрофаги Мечникова; Мечникова вібріон – vibrio metschnikovii; Мечниківська теорія фагоцитозу; Теорія запалення Мечникова; Мечниківське кисле молоко; Кратер на Місяці; Мис і гора на о. Кунашир Курильських островів в Охотському морі; Мис на о. Брабант в архіпелазі Палмера в Антарктиді; провулок Мечникова в м. Харкові; селище Мечниково в Куп’янському районі Харківської обл.; ДУ Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України.
Оболенський І.М. (1841-1920) – терапевт. За його ініціативою в Харкові засновано Товариство швидкої допомоги (1909)
Опенховський Ф.М. (1853-1914) – терапевт. Симптом Опенховського (біль у ділянці остистих відростків при виразці шлунку).
Орлов Л.В. (1855-1923) – хірург. Зробив першу в Росії операцію на судинах (1895)
Палладін О.В. (1885-1972) – біохімік. Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України (Київ). Отримав препарат Вікасол – водорозчинний аналог вітаміну К, який зупиняє кровотечу та прискорює загоєння ран.
Пенський Ю.Р. (1859-1920) – хірург. Шов Кузнєцова-Пенського (шов печінки для зупинки кровотечі при її резекції).
Платонов К.І. (1877-1969) – психотерапевт. Установив закономірності стану нервової системи у гіпнотичному сні. Розробив психопрофілактичний метод знеболювання пологів.
Подрєз А.Г. (1852-1900) – хірург. Подрєза «годинникова пружина»; Подрєза шпатель; Подрєза-Вишневського операція; Подрєза доступ.
Попандопуло І.В. (1882-1938) – акушер-гінеколог. Розробив методику оперативного лікування нориць сечостатевої сфери у жінок.
Протопопов В.П. (1880-1957) – психіатр. Засновник і директор першого в Україні науково-дослідного інституту психіатрії і соціальної психогігієни (1923).
Рубашкін В.Я. (1875-1932) – гістолог. За його ініціативою і під його керівництвом у Харкові створено Український протозойний інститут (1923).
Самойлов О.Я. – офтальмолог. Самойлова скотома динамічна (збільшення кампіметричних розмірів сліпої плями при глаукомі після перебування хворого в темноті протягом години –має значення для ранньої діагностики глаукоми).
Ситенко М.І. (1885-1940)– ортопед-травматолог. Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України в м. Харкові.
Соболєв Л.А. (1873-1943) – дерматолог. Відшарування епідермісу волосистої частини голови при мікозах за проф. Л.А.Соболєвим.
Соколов М.А. (1855-1909) – хірург. Шов Клаппа-Соколова (застосовується в хірургії варикозного розширення вен нижніх кінцівок).
Соловйов М.М. (1886-1980) – епідеміолог. Започаткував вивчення епідеміології, мікробіології та клініки харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій.
Субботін М.С. (1848-1913) – хірург. Субботіна операція (метод активної аспірації при емпіємі плеври).
Толочинов М.П. (1840-1908) – акушер-гінеколог. Хвороба Толочинова-Роже (вроджений порок серця: дефект у м’язовій частині міжшлуночкової перегородки, обумовлюючий викід крові з лівого шлуночка у правий).
Трінклер М.П. (1859-1925) – хірург. Вул Трінклера в м. Харкові.
Трубніков В.П. (1924-1995) – ортопед-травматолог. Операція Трубнікова (пластика переднього відділу капсули плечового суглоба при звичному вивиху плеча).
Уміков Н.З. – біохімік. Проба Умікова (відмінність жіночого молока від коров’ячого).
Утєвський А.М. (1904-1988) – біохімік. Розробив концепцію функціонального обміну адренергічних гормонів-медіаторів (вперше висунуте уявлення про те, що при оцінці ролі гормону слід враховувати дію не тільки його, але й продуктів його перетворення в організмі).
Фавр В.В. (1874-1920) – гігієніст. Відкрив різновид малярійної комахи і назвав його на честь свого колеги М.О.Сахарова – Anopheles-sacharovi
Файншмідт І.І. (1875-1940) – терапевт. За його ініціативою та під його керівництвом у Харкові було створено Український туберкульозний інститут (1922).
Фольборт Г.В. (1885-1960) – фізіолог. Установив універсальність закономірностей взаємовідносин між процесами виснаження і відновлення (правила Фольборта – за словами І.П.Павлова).
Франковський В.А. (1819-1895) – терапевт. Вулиця і провулок Франковського в м. Харкові
Фрішман М.М. (1890-1944) – педіатр. Тетрада Фрішмана – симптомокомплекс при дизентерії)
Хмельницький Б.М. (1885-1959) – фтизіатр. Засновник вчення про первинний туберкульоз у дорослих (маски туберкульозу).
Ценковський Л.С. (1822-1887) – ботанік, мікробіолог. Першим в Росії розробив методику виготовлення вакцини проти сибірки.
Цехновіцер М.М. (1890-1945) – мікробіолог, імунолог. Ініціатор впровадження вакцини БЦЖ у практику імунізації в СРСР і перший організатор виробництва цього препарату в Україні.
Черкес О.І. (1894-1974) – фармаколог, токсиколог. Фундатор нових наукових напрямків у фармакології й токсикології: біохімічної фармакології, патологічної фармакології, біохімічної токсикології.
Чугаєв А.А. (1862-1937) – хірург. Симптом Чугаєва при гострому апендициті.
Шалімов О.О. (1918-2009) – хірург. Національний інститут хірургії та трансплантології НАМН України ім. О.О.Шалімова.
Шамов В.М. (1882-1962) – хірург. За його ініціативою і під його керівництвом у Харкові створено перший в УРСР Український інститут гематології та переливання крові.
Шаповал В.І. (1924-2001) – уролог. Харківський обласний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І.Шаповала.
Шатілов П.І. (1869-1921) – Шатілова дача – район м. Харкова.
Шупик П.Л. (1907-1986) – хірург. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика в м. Київ. Операція Шупика – уретро-пластика при гипостадії з використанням філатовського стебла, що викроєний зі шкіри живота.