Про нас

Кафедра заснована у лютому 1924 р. професором К.Ф. Єленевським на базі прозектури 2-ї міської лікарні. Доцентом кафедри було обрано Г.Л. Дермана, асистентами – М.О. Чарного та Р.М. Понаровського.

У 1930–1946 рр. кафедру очолював професор Г.Л. Дерман; у 1947–1950 рр. – доценти М.В. Константинович, Р.Р. Родовільський та М.М. Топорова; у 1951–1976 рр. – професор М.О. Тищенко; у 1977–1991 рр. – професор Ю.Л. Бутов; у 1991–2007 рр. – професор В.Д. Садчиков; з 2007 року і дотепер – професор І.І. Яковцова.

У 1924–1948 рр. співробітники кафедри проводили заняття з різних розділів патологічної анатомії зі слухачами усіх циклів Інституту удосконалення лікарів. Підготовка спеціалістів-патологоанатомів здійснювалась через інтернатуру.

З 1948 р. на кафедрі систематично проводяться цикли спеціалізації та удосконалення для патологоанатомів, а з 1961 р. вперше в СРСР організовано цикли з мікроскопічної діагностики біопсій та пухлин.

За період з 1948 р. на кафедрі пройшли спеціалізацію та удосконалення понад 3 тис. лікарів-патологоанатомів.

Протягом 1970–1991 рр. при кафедрі функціонував курс «Загальна клінічна патологія з основами медичної кібернетики». Курсом керував професор В.С. Генес, який мав великий досвід роботи в галузі патофізіології, генетики та медичної статистики. Ним була розроблена кібернетична система простих правил обробки діагностичної та фізіологічної інформації, яка значно підвищувала ефективність наукових досліджень. У 1976 р. при кафедрі було організовано курс судової медицини, який з 1975 р. виділився у самостійну кафедру.

У 50–60-х роках головним напрямком кафедри була проблема туберкульозу, а також легенева та серцево-судинна патологія. З кінця 60-х років основна увага приділяється проблемам онкоморфології та гастроентерології – вивчення взаємовідносин передпухлинних процесів та пухлинного росту, морфології, морфогенезу та природного патоморфозу різних типів раку шлунка та серозних пухлин яєчників, особливостей та терапевтичного патоморфозу різних типів раку шлунка та серозних пухлин яєчників, особливостей та терапевтичного патоморфозу хронічного гастриту, а також стану слизової оболонки товстої кишки при хронічному коліті та хронічній гастродуоденальній патології у дітей. Розроблені морфологічні критерії та класифікаційна схема хронічного коліту в останніх.

Вихованцями кафедри є професор З.В. Голберт, яка керувала прозектурою онкологічного інституту ім. Герцена у м. Москва, професор М.Г. Іванова – засновник патологоанатомічного відділення Харківського туберкульозного інституту, доцент Л.М. Сухова – засновник Інституту переливання крові в м. Харкові. На кафедрі працювали асистент А.Д. Спорик, Е.О. Буткевич, В.С. Клячко, Ю.В. Філоненко, доцент Л.І. Счастний.

З грудня 2022 р. кафедра патологічної анатомії та гістології увійшла до складу Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету і має назву «Кафедра патологічної анатомії та судово-медичної експертизи».

Досягненням кафедри є власна імуногістохімічна лабораторія, яка є майданчиком як для навчального процесу, наукових проривів, так і для практичної медицини. Завдяки впровадженню іноваційних технологій ми реалізуємо:

• Навчальні тренінги: унікальні цикли тематичного удосконалення з імуногістохімічної діагностики для лікарів з усієї України.
• Наукові дослідження на молекулярно-генетичному рівні.
• Високоточну діагностику: диференційна діагностика пухлинних та непухлинних захворювань, визначення рецепторного статусу та імунофенотипу новоутворень.
• Молекулярно-генетичні дослідження: впровадження інноваційних методів для персоналізованого підходу в медицині.

Кафедра активно співпрацює з клінічними базами міста, забезпечуючи консультативну допомогу у складних діагностичних випадках.

Ми забезпечуємо повний цикл післядипломної підготовки фахівців:

• Інтернатура: 1,5-річна первинна спеціалізація за фахами «Патологічна анатомія» та «Судово-медична експертиза».
• Спеціалізація та перепідготовка: цикли за вузькими напрямами — «Патологічна анатомія», «Судово-медична експертиза», «Дитяча патологічна анатомія», «Судово-медична гістологія» та «Судово-медична криміналістика».
• БПР (Безперервний професійний розвиток): актуальні курси тематичного удосконалення для лікарів-практиків, що дозволяють підтримувати високий рівень кваліфікації та нараховувати бали БПР.

Співробітниками кафедри підготовлено:

• національний підручник «Патологічна анатомія»;
• монографія «Імуногістохімічне дослідження в діагностиці новоутворень»;
• підручник «Clinical questions of pathological anatomy»;
• навчальні посібники: «Організація патологоанатомічної служби та ІГХ-лабораторії», «Пухлини центральної нервової системи: сучасні аспекти патоморфологічної діагностики», «Новоутворення молочної залози», «Пухлини щитоподібної залози», «Пухлини легень», «Новоутворення органів травлення. Пухлини шлунку»,  «Морфологія непухлинних захворювань та злоякісних новоутворень печінки», «Пухлини передміхурової залози», «Новоутворення м’яких тканин (частина 1)», «Пухлини яєчників», «Патологія шийки матки», «Патологія ендометрія», «Ішемічна хвороба серця: клініко-морфологічні особливості та диференційна діагностика», «Непухлинні захворювання легень (клініко-морфологічні особливості)», «Захворювання кишечнику: запальні хвороби товстої кишки», «Захворювання нирок», «Захворювання ендокринної системи у дітей», «Реанімаційна патологія (клінічні та патологоанатомічні особливості ускладнень реанімації)», «Ускладнення хірургічних втручань».

Для забезпечення навчального процесу кафедра має в розпорядженні  колекцію гістологічних (30000) та імуногістохімічних мікропрепаратів (2500), методичні рекомендації, учбово-методичні посібники, в т.ч. електронні, спеціалізовану бібліотеку, яка постійно поповнюється та оновлюється. Створена база для самостійної роботи слухачів: методичні рекомендації та навчально-методичні посібники.

На кафедрі використовуються новітні технології навчання: електронні посібники, тренінговий клас та мультимедійні лекції. Впроваджено іноваційні технології – сучасну лабораторію з імуногістохімічними методами дослідження та електронними мікроскопами ( в т.ч. з цифровою камерою), яка забезпечує навчальний процес на сучасному рівні.

Науково-педагогічними співробітниками кафедри було створено банк тестових питань з різних розділів патологічної анатомії та судово-медичної експертизи, які дозволяють проводити контроль за ефективністю викладання на циклах з елементами дистанційної освіти.

За останні 10 років співробітниками кафедри і з їх участю опубліковано понад 400 наукових робіт. Співробітники постійно беруть участь в роботі наукових форумів і конференцій в т.ч. з міжнародною участю. Наукові розробки кафедри постійно впроваджуються в навчальний та діагностично-лікувальний процес.

Основним вектором наукових пошуків кафедри є онкоморфологія — вивчення морфогенезу та імунофенотипу пухлин, пошук нових прогностичних маркерів та оптимізація стратегій лікування. На кафедрі ведеться активна підготовка наукових кадрів:

• здобувачів ступеня доктора філософії (PhD);
• здобувачів ступеня доктора медичних наук.

Лікувально-консультативна робота кафедри здійснюється на клінічних базах:

• Патологоанатомічне відділення КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР;
• Патологоанатомічне відділення КНП ХМР «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №8»;
• Лабораторія патоморфології ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П.Григор’єва НАМН України»;
• Патологоанатомічне відділення КНП ХОР «ОМКЦУН» ім. В.І. Шаповала;
• Патологоанатомічне відділення КНП «ОЦО»;
• КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.

На клінічних базах співробітники кафедри щороку виконують та консультують близько 350 аутопсій та більш 10000 біоптичних досліджень. На базі кафедри проводиться консультативна допомога лікарям лікувально-профілактичних закладів міста, області та інших міст України. Науково-педагогічні співробітники кафедри сумісно з лікарями клінічних баз приймають участь у «Днях спеціалістів». Співробітники кафедри регулярно підвищують свою кваліфікацію та мають необхідну лікарську категорію.

Науково-педагогічні співробітниками кафедри проводиться консультування науковців клінічних кафедр при виконанні морфологічних розділів дисертаційних досліджень.