Про нас

Кафедра епідеміології ХНМУ є однією із старіших не тільки в Україні, а й у світі. Вона була заснована у 1930 р. Михайлом Миколайовичем Соловйовим, учнем засновника вітчизняної наукової епідеміології академіка Данила Кириловича Заболотного. Вчений зі світовим ім’ям, член АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР академік М.М. Соловйов очолював кафедру з 1930 по 1969 рр. В 1933 р. М.М. Соловйов видав українською мовою підручник за курсом «Епідеміологія», а в 1936 р. – посібник для лікарів і студентів «Загальна епідеміологія». Ці підручники стали першими в Україні друкованими виданнями такого напрямку.

На сьогодні кафедра є однією з провідних наукових установ з питань епідеміологічного нагляду за інфекційними захворюваннями, центром підготовки кадрів для закладів системи охорони здоров’я України. Кафедра має науковий авторитет в міжнародній медичній спільноті, постійно розвивається, оперативно реагує на виклики та біологічні загрози в сучасному світі, привертаючи увагу до пріоритету профілактичного напрямку медицини.

Матеріально-технічне забезпечення кафедри дозволяє застосовувати в освітньому процесі сучасні педагогічні технології. Кафедра має музей історії кафедри та наукову бібліотеку, що використовуються в навчальній та виховній роботі. На кафедрі діє науковий гурток для здобувачів вищої освіти.

За період існування на кафедрі підготовлено 15 докторів і 65 кандидатів медичних наук, 1 доктор філософії. На теперішній час на кафедрі виконується три дисертаційні роботи на здобуття ступеня доктора філософії.

Систематично кафедра проводить науково-практичні конференції, постійно оновлюється банк методичних рекомендацій, навчальних посібників. Наукові здобутки узагальнюються у монографіях співробітників.

На кафедрі проводиться підготовка здобувачів освіти за освітньо-професійними програмами (ОПП) «Медицина», «Педіатрія», «Стоматологія», «Сестринська справа» та «Громадське здоров`я» за наступними освітніми компонентами (дисциплінами):

• для здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем 5-го та 6-го курсу I, II, III медичних факультетів, які навчаються за ОПП «Медицина» та «Педіатрія» основними освітніми компонентами є «Епідеміологія та принципи доказової медицини» та «Військова епідеміологія», вибірковими освітніми компонентами є «Сучасні технології імунопрофілактики», «Методи епідеміології та доказової медицини в клінічній практиці», «Профілактика інфекцій та інфекційний контроль в медичній практиці» – денна форма навчання;
• для здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем 4-го курсу за спеціальністю «Стоматологія» з основним освітнім компонентом є «Епідеміологія», вибірковим освітнім компонентом є «Епідеміологічні методи та біостатистика для стоматологів», «Дезінфекція та стерилізація: стандарти безпеки в стоматології», «Профілактика інфекцій та інфекційний контроль у стоматологічній практиці», «Аерозольні інфекції: принципи профілактики в роботі стоматолога» – денна форма навчання
• для здобувачів вищої освіти за першим (бакалаврським) рівнем, які навчаються за ОПП «Сестринська справа» обов’язковими освітніми компонентами є «Епідеміологія», «Профілактика інфекцій та інфекційний контроль в діяльності медичної сестри», «Вакцинопрофілактика в практиці медичної сестри», вибірковими освітніми компонентами є «Особливості репроцесингу медичних виробів в закладах охорони здоров’я», «Поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я», «Біологічна зброя, біотероризм. Засоби захисту та профілактики» – денна та заочна форми навчання;
• для здобувачів вищої освіти за другим (магістерським) рівнем, які навчаються за ОПП «Сестринська справа» основним освітнім компонентом є «Епідеміологія. Принципи профілактики в медсестринстві», вибірковими освітніми компонентами є «Біологічна безпека та біологічний захист в умовах війни та у мирний час», «Вакцинація на практиці»,  «Інфекційна безпека в закладах охорони здоров’я», «Доказова медицина та стандартизація медсестринської діяльності» – заочна форма навчання;
• для здобувачів другої вищої освіти магістерського рівня за ОПП «Громадське здоров’я» основними освітніми компонентами є «Епідеміологічний нагляд та оцінка стану здоров`я та благополуччя населення», «Сучасні проблеми епідемічних захворювань та заходи протидії в громадському здоров’ї», вибірковими освітніми компонентами є «Біологічна безпека та біологічний захист в умовах війни та у мирний час», «Імунопрофілактика як складова громадського здоров’я», «Молекулярна епідеміологія. Паразитологія» – заочна форма навчання.

Наразі кафедра активно використовує в навчальному процесі технології дистанційного навчання, створюються власні дистанційні курси з освітніх компонентів.

Основними напрямками науково-дослідної роботи кафедри є удосконалення та наукове обґрунтування системи епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, застосовуючи нові методи, в тому числі методи моделювання епідемічних процесів та інформаційні технології; забезпечення біобезпеки країни шляхом розробки та наукового обґрунтування раціональних та ефективних профілактичних та протиепідемічних заходів; розробка сучасних технологій інфекційного контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, та шляхів стримування резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів; створення системи епідеміолого-епізоотичного нагляду за інфекціями, спільними для людей і тварин, у контексті стратегії «Єдине здоров’я», проведення профілактичних та протиепiдемiчних заходiв при COVID-19.

За останні 5 років було надруковано понад 300 статей та тез доповідей, в тому числі в журналах 1-го та 2-го квартилів наукометричних баз Scopus та Web of Science, видано 3 інформаційні листи, 3 монографії, отримано 2 патенти, 24 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.

Кафедра епідеміології плідно співпрацює:

• з вищими навчальними закладами та науково-дослідними інститутами – кафедрами Харківського національного медичного університету та Навчально-науковим медичним центром “Університетська клiнiка” ХНМУ; Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця (НМУ); Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна; Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласний медичний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І. Шаповала»; ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України»; ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України»; Національним аерокосмічним університетом «Харківський авіаційний інститут»; ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини»; ДУ ”Нацioнальний iнститут терапiї iм. Малої НАМН Украiни”, ДУ “Iнститут неврологii, психiатрiї та наркологiї імені П.В. Волошина Нацioнальної академiї медичних наук України” тощо;
• з закладами практичної охорони здоров’я – ДУ “Центр громадського здоров’я МОЗ України”; КНП “Міська лікарня №1” Харківської міської ради; КНП “Міська дитяча лікарня №5” Харківської міської ради; ДУ “Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України”; КНП “Нововолинська центральна міська лікарня”; КНП ХОР “Обласна клінічна травматологічна лікарня”; КНП ХОР “Обласна дитяча клінічна лікарня”; КНП “Міська клінічна лікарня №30” Харківської міської ради; КНП Кам’янської мiської ради “Центр первинної мелико-caнiтарної допомоги N3; КНП Кам’янської міської ради “Miська лiкарня N9”; КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» тощо.

Для лікарів та сестер медичних закладів охорони здоров’я регулярно проводяться теоретичні заняття з епідеміології, профілактики та епідеміологічного нагляду за найбільш актуальними інфекційними захворюваннями та тренінги з ключових питань інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, таких, як гігієна рук медичного персоналу, поводження з медичними відходами, вакцинопрофілактики тощо.

Кафедра активно розвиває міжнародне співробітництво, плідно співпрацює з провідними науковими та освітніми установами Європи й США. У межах спільних проєктів здійснюється обмін досвідом, участь у конференціях та грантових дослідженнях. Співпраця з іноземними фахівцями сприяє впровадженню сучасних підходів у галузі епідеміології, удосконаленню освітнього процесу та підвищенню якості наукових досліджень.

Кафедра брала активну участь у спільних міжнародних наукових проектах, в рамках співробітництва з The Baltic Antibiotic Resistance collaborative Network (BARN) (проекти EniLab, Healthcare Improvement Work in Europe: implementing guidelines preventing – HIWE та ін.), European Joint Action on antimicrobial resistance and healthcare-associated infections (EU-JAMRAI) (проекти Europe fostering synergies to keep antibiotics working, HCAI, The Optimal Strategy of the Prevention of CAUTI), з CDC (Centers for Disease Сontrol and Prevention, USA) та DTRA (The Defense Threat Reduction Agency) з питань впровадження інтервенційної епідеміології в Україні, концепції «One Health» тощо. Завідувачка кафедри проф. Т.О.Чумаченко залучається у якості експерта до виконання наукового проекту Євросоюзу Горизонт 2020 «MOOD» (MOnitoring Outbreaks for Disease surveillance in a data science context).

Кафедра має офіційні угоди про науково-методичну співпрацю з наступними закордонними закладами: Respublikines Vilniaus universitetines ligonines, Sfanta treime municipal clinacal hospital Chisanau, Walter Reed Army Institute of Research (WRAIR).

Наразі в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва на кафедрі виконується 4 проєкти:

• «Laboratory-based monitoring and genetic characterization of the antimicrobial resistant bacteria in Ukraine» (грантовий проєкт, співвиконавець: Walter Reed Army Institute of Research);
• «Modeling and Forecasting of Infection Spread in War and Post War Settings Using Epidemiological, Behavioral and Genomic Surveillance Data» (грантовий проєкт, співвиконавці: US Georgia State University, the University of Connecticut in the United States, Lodz University of Technology in Poland, Kharkiv Oblast Center for Diseases Control and Prevention of the Ministry of Health of Ukraine in Ukraine);
• «Bridging the gap between epi-platform providers and users» (співвиконавці: 92 experts from 27 countries);
• «Моделювання та прогнозування поширення інфекцій у воєнних та післявоєнних умовах з використанням даних епідеміологічного, поведінкового та геномного нагляду» (співвиконавець: US Georgia State University).

Співробітники кафедри у 2024 р. отримали 13 ґрантів на навчання, організацію досліджень, участь в наукових заходах та публікацію наукових доробків в міжнародних фахових виданнях.

Результати наукових досліджень кафедри епідеміології були представлені на численних міжнародних наукових форумах в США, Швеції, Австрії, Італії, Бельгії, Греції, Франції, Данії, Фінляндії, Туреччині, Польщі, Литовській Республіки, Грузії, Казахстані, Узбекистані, Україні тощо.

Завідувачка кафедри проф. Т.О.Чумаченко є рецензентом наукових статей в провідних наукових виданнях з високим імпакт-фактором наукометричних баз Scopus, Web of Science, таких як «Globalization and Health», «Frontiers in Public Health», «Epidemioligia», «Infectious Disease Reports», «Medicina», «Healthcare», «Vaccines», «International Journal of Environmental Research and Public Health» та ін. Тільки за 2024 р. нею підготовлено 75 рецензій на рукописи наукових статей та 2 рецензії на монографії.

На кафедрі здійснюється підготовка лікарів-інтернів за спеціальністю «Епідеміологія». Для лікарів-інтернів за спеціальністю «Технології медичної діагностики» як суміжний цикл, викладається курс «Сучасні аспекти епідеміології бактеріальних та вірусних інфекції». Для лікарів-інтернів за спеціальністю «Інфекційні хвороби» як суміжний цикл, викладається курс «Епідеміологія».

Для лікарів закладів охорони здоров’я проводяться 3-х місячні та 5-ти місячні цикли вторинної спеціалізації за спеціальністю «Епідеміологія», цикли стажування за спеціальністю «Епідеміологія», курси тематичного удосконалення з актуальних проблем сучасної епідеміології та громадського здоров’я.

На кафедрі розроблено наступні курси тематичного удосконалення:

• «Біобезпека та біозахист в умовах війни та у мирний час»;
• «Епідеміологічні дослідження в клінічній та профілактичній медицині. Основи доказової медицини»;
• «Епідеміологія та профілактика інфекцій, які пов’язані з наданням медичної допомоги»;
• «Гігієнічні та епідеміологічні аспекти харчових інфекцій та отруєнь»;
• «ВІЛ-інфекція та гепатити з контактним механізмом передачі: епідеміологічні аспекти та сучасні технології профілактики в медичній діяльності»;
• «Актуальні питання епідеміології та профілактики сучасних інфекцій в умовах війни та ліквідації її наслідків»;
• «Вибрані питання епідеміології інфекцій дихальних шляхів. COVID-19 – сучасні виклики»;
• «Сказ. Сучасні технології профілактики, наукові й практичні аспекти, тактики надання антирабічної допомоги».
• «Епідеміологія та профілактика інфекцій, що мають міжнародне значення»

Тематика курсів постійно оновлюється у відповідності до нових викликів у сфері громадського здоров’я, досягнень епідеміології та замовлень практичних закладів охорони здоров’я.