Про нас

Історія кафедри акушерства та гінекологи №2, дитячої гінекології  є складовою частиною розвитку акушерства та гінекології в Україні. Її становлення нерозривно пов’язано з Харківським університетом, який був заснований 17 січня 1805 р. за Указом Імператора Олександра І. При його відкритті було створено чотири факультети, серед яких і лікарський. Згідно з Уставом університету від 1804 року до складу медичного факультету входило шість кафедр, зокрема кафедра повивального мистецтва.

Завідувачами кафедри за цей час були:
1805-1811 – ад’юнкт медицини Авраам Якович Калькау
1811-1819 – Іван Петрович Каменський
1821-1823 – Іван Федорович Гнєдич, ввів відпрацювання акушерських навичок на фантомі
1824-1826 – Осип Пантелейович Богородицький, порушив питання про відкриття акушерської клініки
1827-1834 –  Адріан Іванович Блюменталь, відкрив першу акушерську клініку (на 4 ліжка)  у 1829 р, де студенти мали змогу отримувати як теоретичні так і клінічні знання
1834-1862 – Федір Іванович Ган, розширив клініку до 6 ліжок, клініка мала акушерський  інструментарій, готовила лікарів акушерів, бабок-повитух, були написані навчальні посібники, наукові праці
1862-1885 – Іван Павлович Лазаревич,  розширив клініку до 25 ліжок, створив Повивальний інститут (1869), який готував акушерок, запропонував ряд інструментів, зокрема прямі акушерські щипці
1885-1902 – Микола Пилипович Толочинов, запропонував метод зупинки атонічних маткових кровотеч шляхом тампонади матки; описав клініку незарощення міжшлуночкової перегородки у новонароджених (хвороба Толочинова-Роже)
1902-1903 – Павло Афріканович Ясинський, автор підручника «Курс акушерства»
1903-1912 – Павло Васильович Міхін, вивчав бактеріологічний вплив на акушерсько-гінекологічну патологію;
1912-1922 – Віктор Дмитрович Брант.

У 1920 р. зі складу ХНУ відокремився медичний факультет, який разом з Жіночим медичним інститутом Харківського медичного товариства організувався в Медичну академію, яка в подальшому була перетворена в Харківський медичний інститут (на сьогодні ХНМУ). На той час  були утворені дві кафедри акушерства (пропедевтична та госпітальна) потім вони змінили назву  (лікувального та педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів), в даний час – кафедри №1 та №2.

1922 – 1946 – проф. Петро Харитонович Хажинський, який прийняв пологи у 6-річної дівчинки, написав підручник з акушерства та гінекології. Під час другої світової війни ХМІ було евакуйовано до м.Чкалов і кафедрою з 1941 по 1943р. завідувала Р.Л.Лівшина

1946-1972 – професор, заслужений діяч науки Іван Іванович Грищенко, автор 140 наукових публікацій, 4 монографій, під його керівництвом виконано 7 докторських, 52 кандидатських дисертацій. В науковій роботі І.І.Грищенко віддавав перевагу вивченню проблеми антенатальної охорони плода; оперативної гінекології (кольпопоез з очеревини або шкіри стегна); антропозоонозним інфекціям, зокрема токсоплазмозу; резус-несумісності,  гемолітичної хвороби плода; розробці методу коригуючої гімнастики для виправлення неправильного положення плода, зовнішнього повороту; психопрофілактичній підготовці вагітних до пологів для їх знеболення.

1972 – 1999 р. – Микола Григорович Богдашкін, автор 274 наукових робіт, 6 монографій, 16 метод. рекомендацій, 4 авторських свідоцтв. Під його керівництвом захищено 4 докторських, 46 кандидатських дисертацій. Лікувальну роботу кафедра здійснювала на 2 базах – Харківська обласна клінічна лікарня та пологовий будинок №1.

1999-2018 – д.мед.н, професор Юрій Степанович Паращук,  присвятив проблемам невиношування вагітності; питанням безпліддя, застосуванню ендоскопічних методів в гінекологічній практиці,  автор 270 наукових праць, 4 монографій, підручника «Акушерство»

2008-2012 – д.мед.н., професор Валерій Анатолійович Пітько, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 3 ХНМУ на базі Українського науково-практичного медичного центру МОЗ України

2012-2023 – д.медн., професорка Ірина Олексіївна Тучкіна, завідувала кафедрою акушерства, гінекології та дитячої гінекології ХНМУ

2023-2026 – д.мед.н., професорка Олена Яківна Гречаніна, завідувала кафедрою акушерства, гінекології, дитячої гінекології та медичної генетики ХНМУ

З 2019р. по теперішній час кафедрою керує д.мед.н., професорка Вікторія Валентинівна Лазуренко, автор більше 300 статей, з яких більше ніж 30 у наукометричних базах Scopus, Web of Science, підручників, навчальних посібників, авторських творів, патентів; підготовлено 10 докторів філософії.

На сьогодні на кафедрі працюють 4 професора, 10 доцентів, 2 асистента, в аспірантурі навчаються 4 аспіранта.

Співробітники кафедри продовжують розвивати та удосконалювати спільну роботу на всіх напрямках – науковому, навчально-методичному, лікувальному, виховному.

Основними напрямками наукової діяльності кафедри є продовження вивчення проблем діагностики та лікування захворювань репродуктивної системи та ускладнень вагітності у жінок з екстрагенітальною патологіею, вивчення питань ендометріозу, аномальних маткових кровотеч, дослідження проблеми стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з цукровим діабетом, бронхіальною астмою, церебро-васкулярних порушень у вагітних, удосконалення методів хірургічної корекції неправильного положення жіночих статевих органів, доброякісних пухлин матки та придатків.

Одним із провідних напрямків також залишається розробка новітніх допоміжних технологій, лікування безпліддя, що здійснюється на клінічній базі кафедри – «Клініка ім. академіка В.І. Грищенка».

Співробітники кафедри є членами Асоціації акушерів-гінекологів України, Асоціації остеопорозу, Европейської Асоціації з вітаміну Д, Української асоціації репродуктивної медицини, Асоціації аномальної плацентації.

Лікувальна робота співробітників характеризується сьогодні удосконаленням методик хірургічного лікування хворих, лапароскопії, гістероскопії. Активно впроваджена в практичну діяльність методика лапароскопічної та трансвагінальної екстирпації матки, реконструктивно-пластичних операції, сучасні методики виконання кесарева розтину, лікування безпліддя з використанням допоміжних репродуктивних технологій. Цьому сприяє наявність двох клінічних баз розташування кафедри, а саме – Харківського регіонального перинатального центру в складі КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня». З 2021 р. на кафедрі розпочато проведення циклів тематичного удосконалення для лікарів (куратор циклу доцент Є.Є. Білий).

Професор В. В. Лазуренко є членом контрольно-експертної комісії Департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА «Організація моніторингу випадків материнської летальності», Експертної комісії для проведення експертної оцінки відповідності стандартам акредитації закладів охорони здоров’я.

Співробітники кафедри беруть участь у міжнародних та вітчизняних конференціях, проходять міжнародні стажування. Кафедра продовжує видавницьку діяльність шляхом публікацій наукової, науково-методичної, навчальної літератури на вітчизняних та закордонних науково-освітніх ресурсах.

Підготовка лікарів-інтернів на кафедрі акушерства та гінекології №2, дитячої гінекології спрямована на підвищення якості знань лікарів-інтернів, покращання матеріальної бази, оформлення учбово-методичної документації, розширення лекційного курсу та практичних занять, згідно з програмою підготовки лікарів за фахом «Акушерство та гінекологія», затвердженої МОЗ України в 2022 р. Інтернатура за спеціальністю «Акушерство та гінекологія» триває 3 роки. Тривалість очного циклу на І році навчання складає 3 місяці, на ІІ-му – 3 місяці, на ІІІ-му – 3 місяці. Протягом 24 місяців інтерни навчаються на заочних базах навчання – пологових будинках та акушерсько-гінекологічних відділеннях міста Харкова та Харківської області.

Колектив кафедри проводить цикли тематичного удосконалення з актуальних проблем акушерства і гінекології, майстер класи, цикли спеціалізації та стажування з профільної дисципліни.

Клінічними базами кафедри є такі заклади: КНП ХОР «ОКЛ», КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня». Працівники кафедри є висококваліфікованими фахівцями у своїй галузі, здійснюють консультативний супровід та надають медичну допомогу пацієнткам із гінекологічними захворюваннями, а також вагітним жінкам.