+38 057 707 73 80
  1. Головна
  2. Каталог освітніх програм
  3. “Лабораторна діагностика” (магістр), 2024

"Лабораторна діагностика" (магістр), 2024

Код та назва спеціальності 224 Технології медичної діагностики та лікування, спеціалізація 224.01 Лабораторна діагностика
Освітній ступінь Магістр
Стуктурний підрозділ ІV медичний факультет
Випускова кафедра Кафедра клінічної лабораторної діагностики
Гарант освітньої програми Залюбовська Ольга Іллівна
Впроваджено в дію: з 01.09.2024 року
Обговорення освітньої програми

Запрошуємо роботодавців, представників ринку праці, випускників та всіх зацікавлених сторін до обговорення проєктів освітніх програм з метою підтвердження їхньої релевантності, відповідності результатів навчання (знань, умінь, навичок, компетентностей) потребам сучасного ринку праці. Свої пропозиції та зауваження Ви можете надіслати на поштову скриньку або заповнити онлайн-форму

Заповнити форму
Дивитись усі документи
Акредитація
Дивитись усі документи
Внутрішній моніторинг ОПП
Дивитись усі документи
Залюбовська Ольга Іллівна
Завідувачка кафедри клінічної лабораторної діагностики, д.м.н., професор
oi.zaliubovska@knmu.edu.ua
  • Загальна інформація
    Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу Харківський національний медичний університет
    Повна назва кваліфікації мовою оригінала Магістр за спеціальністю «Технології медичної діагностики та лікування», спеціалізація 224.01 «Лабораторна діагностика». Лікар-лаборант
    Офіційна назва освітньої програми Лабораторна діагностика
    Тип диплому та обсяг освітньої програми
    Одиничний диплом
    90 ЄКТС на базі попередньо здобутого ступеня бакалавра
    50% обсягу освітньої програми спрямовано на загальні та спеціальні (фахові) компетентності за даною спеціальністю.
    Наявність акредитації Рішення про акредитацію освітньої програми №2 (19).2.157 від 28.01.2020
    Цикл/рівень Другий (магістерський) рівень/восьмий кваліфікаційний рівень Національної рамки кваліфікацій
    Передумови Підготовка здійснюється тьльки за очною формою навчання
    Умови вступу визначаються «Правилами прийому до Харківського національного медичного університету», затвердженими Вченою радою
    Мова(и) викладання Українська мова
    Термін дії освітньої програми З 2024 р. до наступного перегляду
    Інтернет-адреса постійного розміщення опису освітньої програми https://knmu.edu.ua/program-catalog/laboratorna-diagnostyka-magistr-2024/
  • Мета освітньої програми

    Забезпечення академічної підготовки та підготовка фахівця, здатного виконувати роботу лікаря-лаборанта в галузі охорони здо ров’я на відповідній посаді, який володіє технологіями лабораторно-діагностичного процесу, організації та керівництвом роботи лабораторій, здатний забезпечувати консультативну взаємодію з клініцистами, виконувати науково-дослідну роботу, здійснення освітнього процесу в підготовці лаборантів (медицина) на до- та післядипломному етапах.

  • Характеристика освітньої програми
    Предметна область (галузь знань, спеціальність, спеціалізація (за наявності)) Галузь знань – 22 «Охорона здоров’я»
    Спеціальність – 224 «Технології медичної діагностики та лікування», спеціалізація 224.01 «Лабораторна діагностика»
    Орієнтація освітньої програми Освітньо-професійна
    Основний фокус освітньої програми  Знання з питань охорони здоров’я населення, лабораторної медицини, профілактики захворювань та функціональної діагностики, необхідні для здійснення професійної діяльності
    Опис предметної області Об’єкт діяльності – збереження здоров’я населення, лабораторне діагностування, контроль лікування та профілактика захворювань людини
    Цілі навчання – забезпечення академічної підготовки та підготовка фахівця, здатного виконувати роботу лікаря-лаборанта в галузі охорони здоров’я на відповідній посаді, який володіє технологіями лабораторно-діагностичного процесу, організації та керівництва роботи лабораторій, здатний забезпечувати консультативну взаємодію з клініцистами, виконувати науково-дослідну роботу, здійснення освітнього процесу в підготовці лаборантів (медицина) на до- та післядипломному етапах.
    Теоретичний зміст предметної області: фундаментальні, біомедичні, клінічні та соціальні дисципліни, знання з питань охорони здоров’я населення; профілактики, діагностики захворювань людини на індивідуальному, родинному та популяційному рівні, необхідні для здійснення професійної діяльності лікаря-лаборанта.
    Методи, методики та технології сучасні методики та технології лабораторних досліджень (гістологічні, гістохімічні, клініко-діагностичні, біохімічні, бактеріологічні, вірусологічні, імунологічні, цитологічні, молекулярно-генетичні, патологоанатомічні, санітарно-гігієничні то що); застосовування технологій управління та організації роботи лабо раторної служби в практичній охороні здоров’я; навчання лаборантів (медицина) на до- та післядипломному етапах.
    Інструменти та обладнання (об’єкти/предмети, пристрої та прилади, які здобувач вищої освіти вчиться застосовувати і використовувати):
    майбутній магістр лабораторної діагностики (лікар-лаборант) повинен вміти використовувати обладнання клінічних, біохімічних, патоморфологічних, імунологічних, цитологічних, мікробіологічних та інших лабораторій відповідно до держстандартів і стандарту ISO/IES.
  • Придатність випускників освітньої програми до працевлаштування та подальшого навчання
    Придатність до працевлаштування Фахівець здатний виконувати зазначену
    в ДК 003-2010 професійну роботу:
    2229.1 Молодший науковий співробітник (галузь медицини, крім сестринської справи та акушерства)
    2229.2 Лікар-лаборант
    2310.2 Викладач вищого навчального закладу. Може займати відповідні первинні посади:
    лікар-лаборант;
    лікар-лаборант з клінічної біохімії;
    лікар-лаборант-генетик;
    лікар-лаборант-гігієніст;
    лікар-лаборант-гігієніст з дослідження фізичних факторів навколишнього середовища;
    лікар-лаборант-гігієніст з дослідження хімічних
    факторів навколишнього середовища;
    лікар-лаборант-імунолог;
    лікар судово-медичний експерт-гістолог;
    лікар судово-медичний експерт-імунолог;
    лікар судово-медичний експерт-цитолог;
    молодший науковий співробітник (галузь медицини, крім сестринської справи та акушерства);
    викладач вищого навчального закладу.
    Подальше навчання Магістр може вступати на програми інтернатури де здійснюється підготовка за освітніми програмами певної спеціалізації лікаря-лаборанта.
    По закінченню інтернатури лікар-лаборант може здобувати третій (освітньо-науковий) рівень – ступень доктора філософії.
    Післядипломна освіта здійснюється відповідно до чинних вимог в залежності від сфери діяльності.
  • Викладання та оцінювання
    Викладання та
    навчання    		 Проблемно-орієнтоване навчання з набуттям компетентностей, достатніх для розв’язання проблем у професійній галузі. Оволодіння сучасними методиками та технологіями лабораторних досліджень.
    Проведення самостійної роботи з використанням ресурсної бази університету. Отримання навичок наукової роботи у студентському науковому товаристві.
    Оцінювання Проміжний контроль у формі підсумкових заннять, заліків, диференційованих заліків, іспитів відповідно до навчального плану.
    Практичнее навчання оцінюється закінчується диференційованими заліками згідно до навчального плану. Атестація здійснюється у вигляді ліцензійного інтегрованого іспиту та захисту кваліфікаційної роботи.
    Ліцензійний інтегрований іспит, проводиться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів, затвердженого наказом МОЗ України від 14.08.1998 р. №251 і здійснюється Екзаменаційною комісією ВНЗ та Центром тестування при МОЗ України.
    Кваліфікаційна робота має продемонструвати здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері лабораторної медицини або охорони здоров’я, що характеризуються невизначеністю умов і вимог та передбачають проведення досліджень або здійснення інновацій.
    У кваліфікаційній роботі не повинно бути академічного плагіату, фальсифікації та фабрикації.
    Кваліфікаційні роботи мають бути оприлюднені на офіційному сайті закладу вищої освіти або його структурного підрозділу, або в репозитарії закладу вищої освіти.
  • Програмні компетентності
    Інтегральна компетентність Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми під час професійної діяльності в галузі лабораторної медицини та в освітньому процесі, що передбачає застосування теоретичних засад і методів лабораторної діагностики з метою комплексної оцінки морфологічного та функціонального стану органів і систем пацієнтів; встановлювати лабораторний діагноз, проводити санітарно-гігієнічну експертизу.
    Загальні компетентності ЗК 1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
    ЗК 2. Здатність спілкуватися другою мовою.
    ЗК 3. Навички використання інформаційних та комунікаційних технологій.
    ЗК 4.Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
    ЗК 5. Здатність навчатись та навчати.
    ЗК 6. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
    ЗК 7. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
    ЗК 8. Здатність працювати автономно та в команді.
    Фахові компетентності (ФК) ФК 1. Навички оцінювання організації та якості надання різних видів медичної допомоги та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.
    ФК 2. Здатність забезпечити організацію роботи в лабораторіях різного профілю та їх структурних підрозділах, застосовувати сучасні методи роботи, впроваджувати стандарти ISO.
    ФК 3. Здатність використовувати професійні знання та практичні уміння в проведенні лабораторних досліджень при різних захворюваннях відповідно до клінічних протоколів.
    ФК 4. Здатність інтерпретувати результати лабораторних досліджень в комплексі всіх показників з діагностичною, лікувальною та прогностичною метою.
    ФК 5. Здатність проводити диференційну діагностику спадкових захворювань за даними цитогенетичних, біохімічних та молекулярно-генетичних досліджень.
    ФК 6. Здатність використовувати професійні знання для проведення судово-медичної експертизи живих, загиблих і померлих з травматичними та вогнепальними ушкодженнями із сучасної зброї, термічними та хімічними опіками, отруєннями, захворюваннями тощо.
    ФК 7. Здатність проводити диференціальну діагностику різних патологічних станів і процесів за даними патогістологічного дослідження.
    ФК 8. Здатність трактувати біохімічні процеси при патології, забезпечувати оптимальний вибір найбільш інформативних біохімічних маркерів для діагностики захворювань, аналізувати особливості перебігу хвороб та їх прогноз з урахуванням біохімічних показників.
    ФК 9. Застосування лабораторної діагностики, лікування і профілактики найбільш поширених хвороб імунної системи та алергологічної патології.
    ФК 10. Здатність оцінювати вплив ліків на результати лабораторних досліджень.
    ФК 11. Здатність розпізнавати передракові стани та пухлини за даними цитологічного дослідження.
    ФК 12. Здатність за результатами санітарно-гігієнічних досліджень чинників навколишнього та виробничого середовищ, харчових продуктів, обстежень закладів охорони здоров’я, радіометричних досліджень, оцінювати їх безпечність, відповідність до вимог санітарного законодавства України.
  • Програмні результати навчання

    ПРН 1. Застосовувати професійні знання; формулювати ідеї, концепції з метою використання в роботі академічного або професійного спрямування.
    ПРН 2. Знаходити рішення у професійній діяльності, мати достатню компетентність в методах самостійних досліджень, бути здатним інтерпретувати їх результати.
    ПРН 3. Володіти та застосовувати знання та уміння із загальної та професійної підготовки при вирішенні спеціалізованих завдань. ПРН 4. Аналізувати результати досліджень морфологічно- функціонального стану організму та довкілля, оцінювати значимість показників.
    ПРН 5. Аргументувати висновки та виявляти зв’язки між сучасними концепціями в організації процесу управління на кожному етапі професійної діяльності.
    ПРН 6. Здатність до оцінювання впливу навколишнього середовища, соціально-економічних та біологічних детермінант на стан здоров’я індивідуума, сім’ї, популяції.
    ПРН 7. Демонструвати поглиблення базових знань за допомогою самоосвіти, демонструвати уміння представити і оцінити власний досвід та аналізувати й застосовувати досвід колег, демонструвати здатність обміну досвідом з іншими спеціалістами.
    ПРН 8. Надавати консультативну допомоги пов’язану з професійною діяльністю. Виконувати вимоги посадових інструкції, самоудосконалюватись.
    ПРН 9. Надавати екстрену долікарняну допомогу, за будь-яких обставин, використовуючи знання про людину, її органи та системи, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм, шляхом прийняття обґрунтованого рішення.
    ПРН 10. Виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають в процесі професійної діяльності та формувати почуття відповідальності за виконувану роботу.
    ПРН 11. Застосовувати правила біоетики та біобезпеки у своїй фаховій діяльності.
    ПРН 12. Застосовувати методи діагностики для вимірювання структурних змін та порушених функцій організму, трактувати отриману інформацію, демонструючи доказове прийняття рішень.
    ПРН 13. Виконувати та використовувати методики лабораторних досліджень для діагностики захворювань, визначення характеристики тяжкості, періоду та терміну хвороби, прогнозу, контролю за лікуванням та його результатами.
    ПРН 14. Здатність до проведення заходів щодо організації, інтеграції надання лабораторної допомоги населенню та проведення мар- кетингу лабораторних послуг.
    ПРН 15. Координувати, модифікувати і комбінувати різні методи дослідження з метою виконання типових і нетипових професійних завдань.
    ПРН 16. Виконувати точно та якісно лабораторні дослідження, удосконалювати методики їх проведення, забезпечувати якість клінічних лабораторних досліджень, достовірність і єдність результатів та навчати інших.

  • Освітні компоненти

    Перелік нормативних компонент навчального плану ОП «Лабораторна діагностика» спеціальності «Технології медичної діагностики та лікування» освітнього ступеня «магістр»:

    1-й курс

    2-й курс

    Перелік вибіркових компонент навчального плану ОП «Лабораторна діагностика» спеціальності «Технології медичної діагностики та лікування» освітнього ступеня «магістр»:

    1-й курс

    2-й курс

     

  • Ресурсне забезпечення реалізації програми
    Кадрове забезпечення Проектна група: 3 доктори наук, професори та 2 кандидати наук, доценти.
    Гарант, розробник освітньої програми (керівник проектної групи): доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної лаборатоної діагностики О.І. Залюбовська має стаж науково-педагогічної роботи понад 25 р., є визнаним професіоналом з досвідом дослідницької діяльності в галузі охорони здоров’я.
    Всі науково-педагогічні працівники мають науковий ступінь та вчене звання та підтверджений рівень наукової і професійної активності.
    Матеріально-технічне забезпечення Забезпеченість навчальними приміщеннями, комп’ютерними робочими місцями, мультимедійним обладнанням відповідає потребі.
    Наявна вся необхідна соціально-побутова інфраструктура, кількість місць у гуртожитках відповідає вимогам. В ХНМУ наявні 32 локальні комп’ютерні мережі і 55 точок бездротового доступу до мережі Інтернет. Користування Інтернет-мережею безлімітне.
    Практична підготовка проводиться в провідних клініко-діагностичних лабораторіях міста (згідно договорам про співпрацю).
    Наукові дослідження проводяться у Центральній науково-дослідній лабораторії університету, лабораторії полімеразної ланцюгової реакції, клініко-діагностичній лабораторії навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка» ХНМУ, клініко-діагностичній лабораторії НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, мікробіологічній лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та імунології та ін.
    Інформаційне та навчально-методичне забезпечення Загальний фонд Наукової бібліотеки нараховує 999 175 документів, серед яких державною мовою – 216 300 примірників, російською – 699 844, іноземними мовами – 83 031. Фонд наукової літератури нараховує 394 114 при- мірників, фонд навчальної літератури – 579 649 примірників, у тому числі державною мовою – 168 791,

    • 376 638, іноземною (англійською) мовою – 34

    Сучасних підручників та посібників, виданих за останні 5 років, у фонді є 418 назв у кількості 20 435 прим.
    Працює web-сайт Наукової бібліотеки ХНМУ http://libr.knmu.edu.ua, який надає зручний віддалений доступ до різноманітних інформаційних ресурсів, в т.ч.:

    • Електронний каталог – понад 210 тисяч бібліографічних описів, в т.ч. посилань на повні тексти – понад 2,2 тисячі (підручники, навчально-методична література, матеріали конгресів та конференцій, періодичні видання тощо), створено і постійно поповнюються проблемно-орієнтовані бази даних: за основними напрямками наукових досліджень університету – «Здоров’я здорових», «Мініінвазивні втручання», «Серцево-судинні захворювання», «Вірусно-бактеріальні інфекції», а також з актуальної тематики – «Доказова медицина», «Військова медицина» та «Недуги «великих» (повнотекстова);
    • Репозитарій ХНМУ – перший серед медичних вишів України із вільним доступом до навчально-методичних і наукових матеріалів, налічує понад 12 тисяч повнотекстових документів, в т.ч. 1,3 тисячі – навчально-методичних і лекційних матеріалів. Включення в Репозитарій не тільки чисто наукових, але і навчально-методичних, лекційних матеріалів, забезпечує студентів можливістю самопідготовки у режимі 24/7;
    • бази даних, в першу чергу біомедичного профілю, серед яких Medline, Cochrane Library, Academic Search Premier, Health Sourse, PubMed, DOAJ, Open J-Gate, BioOne та ін. За програмою проекту “Електронна інформація для бібліотек“ (eIFL Direct) нам надаються безкоштовні тріал-доступи: до наукометричних баз даних Web of Science від видавництва Thomson Reuters, ресурсів East View Information Services, Консорціуму JSTOR різ- них зарубіжних видавництв, таких як Royal Society Publishing, Nature, Academic Press, Springer International Publishing AG, Institute of Physics Publishing (IOP Publishing), до електронних версій журналів The New England Journal of Medicine, Pediatric Neurology Briefs, до журналів та книжок Elsevier, ресурси компанії Ovid – “Primal” “Interactive Human: the 3D Real-time Body” (Мультимедійна інтерактивна 3D анатомія людини), Reactions Pharmacovigilance Insight, APA PsycINFO™, PsycTESTS тощо;
    • web-покажчик медичних журналів з інтерактивними посиланнями на електронні архіви.

    Всі читальні зали та зали електронної інформації працюють в зоні Wi-Fi і забезпечують вільний доступ до мережі Інтернет.
  • Академічна мобільність
    Національна кредитна мобільність Індивідуальна академічна мобільність реалізується у рамках договорів із закладами освіти та науковими установами країни щодо встановлення науково-освітянських відносин для задоволення потреб розвитку освіти і науки, зокрема з Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна; Харківською медичною академією післядипломної освіти; Харківським національним університетом радіоелектроніки; Національним фармацевтичним університетом; Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця (Київ); Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького; Вінницьким національним медичним університет ім. М.І. Пирогова; Національною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Київ); ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (Полтава); Одеським національним медичним університетом; ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут кріобіології та кріомедицини НАН України» (Харків); ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (Харків); ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» (Харків); ДУ Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О.Шалімова НАМН України (Київ); ДУ Національний інститут раку (Київ); ДУ «Інститут нефрології НАМН України» (Київ); ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» (Харків).
    Допускається перезарахування кредитів, отриманих у інших університетах України, за умови відповідності їх кількості.
    Міжнародна кредитна мобільність Університет має договори про співпрацю з можливістю реалізації програм академічної мобільності з такими закладами та установами: Дитячою клінікою Святої Анни, м. Відень; Американсько-австрійською фундацією (Австрійська республіка); Білоруським державним медичним університетом, м. Мінськ; Гомельським державним медичним університетом (Республіка Білорусь); Медичним університетом м. Плевен (Республіка Болгарія); HealthProm, м. Лондон (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії ); Тартуським університетом (Естонська Республіка); Стоматологічною клінікою доктора Яна Ратнера, м. Хайфа (Держава Ізраїль); Тебрізьким університетом медичних наук; Тегеранським університетом медичних наук; Міжнародним науково-освітнім та дослідницьким товариством, м. Тегеран; Університетом медичних наук ім. Шахіда Садугі, м. Йезд (Іран); Спортивною клініою «Вілла Стюарт», м. Рим (Італійська Республіка); Державний медичним університетом м. Семей; Карагандинським державним медичним університетом ; Медичним університетом Астани; Західно-Казахстанським державним медичним університетом імені Марата Оспанова, м. Актобе (Республіка Казахстан); Вільнюським університе- том (Литовська Республіка); Магдебурзьким університетом ім. Отто фон Геріке; Інститутом мультифазних проце- сів Університету ім. Лейбніца, м. Ганновер; Дитячою лікарнею Санкт-Августіна «Асклепій»; Лікарняним комплек- сом Хавелхьое, м. Берлін; Падерборнським університетом (Федеративна Республіка Німеччина); Познанським уні- верситетом медичних наук; Вищою школою управління охороною праці в Катовицях (Республіка Польща); Університетом ім. Яна Коменського в Братиславі; Словацьким медичним університетом, м. Братислава (Словацька Республіка); Чукуровим університетом, м. Адана; Акденіз університетом, м. Анталья (Турецька Республіка); Андижанським державним медичним інститутом; Самаркандським державним медичним інститутом; Ташкентським інститутом удосконалення лікарів; Ташкентським педіатричним медичним інститутом (Республіка Узбекистан); Інститутом фізіології Академії наук Чеської Республіки, м. Прага (Чеська Республіка); Центром компетенції спини, м. Цюріх (Швейцарська Конфедерація); Агентством охорони здоров’я Швеції, м. Стокгольм (Королівство Швеція).
    Навчання іноземних здобувачів вищої освіти Поки не передбачено