Волонтерська родина медичного вишу
Волонтерська родина медичного вишу об’єднує небайдужих студентів, викладачів і співробітників ХНМУ. З початком російської агресії ще чимало наших активістів приєдналося до лав волонтерів, які підтримують воїнів, допомагають переселенцям, дістають амуніцію і ліки, доставляють гуманітарну допомогу в міста, де сталася гуманітарна криза.
Ми завжди з великою повагою і шаною ставимося до волонтерів і залюбки розповідаємо вам про їхню діяльність. Сьогодні мова піде про студента ІІ медичного факультету IV курсу Даніїла Сиротнікова. Він із перших днів війни активно долучився до волонтерства в місті Харкові, адже на той час багато харків’ян залишилися без життєво необхідних медикаментів. Даніїл разом зі своєю однокурсницею Катериною Штиль розпочали доставку ліків у різні куточки міста. На них чекали мешканці Пролетарського району й Олексіївки, Північної Салтовки й 602-го мікрорайону та інші.
Кожен ранок до самого вечора молоді активісти доставляли необхідні ліки, у тому числі й інсулін. Протягом дня вони обробляли до 85 замовлень, до яких входили препарати різних груп, дозування та вартості і на які чекали онкохворі, люди із серцево-судинними проблемами, цукровим діабетом та хронічними захворюваннями.
Для того, щоб допомогти якомога більшій кількості нужденним, студенти-волонтери налагодили логістику для сортування різного вантажу, а його надходило до 12 тон кожні 5–7 днів, та створили чат-бот для прийому замовлень на ліки.
На початку червня активістам вдалося організувати пункти для роздачі гуманітарної допомоги. Про видачу повідомляли через телеграм-канал Харків LIVE, за що щиро вдячні його адмінам. На цей час перебої з ліками закінчилися, тому волонтери стали допомагати цивільному населенню з продуктами, а військовим – з обмундируванням.
За свою діяльність Даніїл Сиротніков був нагороджений медалями «За гідність та патріотизм», «За волонтерську діяльність» та «За вірність українському народу» від голови Харківського відділення Міжнародної поліцейської асоціації, з якою співпрацює понад 5 років.
Небайдужість до людських проблем, до потреб воїнів-захисників і нашої країни в цілому надає можливість чітко усвідомити, що саме від такої проактивної позиції кожного з нас залежить наближення Перемоги.
