Відомий мікробіолог

Червневий випуск «Пам’ятних сторінок ХНМУ» познайомив читачів з науковим відкриттям відомого мікробіолога Степана Коршуна. За традицією розповімо про цього видатного вітчизняного борця з інфекційними хворобами більш детально.

Степан Васильович Коршун народився 6 вересня 1868 р. у м. Глухові нині Сумської області в козацькій родині. У 1893 р. закінчив медичний факультет Харківського університету. Вже студентом брав участь у боротьбі з холерою, був завідувачем холерного бараку і не залишив роботу навіть для складання випускних іспитів, які склав, коли епідемія була уже зупинена. Диплом з відзнакою отримав згодом.

Був залишений на кафедрі шпитальної терапії, але більшу частину часу віддавав заняттям у бактеріологічній лабораторії, де займався під керівництвом відомого вченого В.К.Високовича, про якого ми вже писали.

Двічі був за кордоном, удосконалюючи свої знання з бактеріології і мікробіології. У 1901 р., зокрема, він працював у Франкфурті-на-Майні у професора П. Ерліха – майбутнього Нобелівського лауреата. Результати цієї роботи лягли в основу його докторської дисертації.

Один з найактивніших членів Харківського медичного товариства, С.В. Коршун був нерозривно пов’язаний з його Бактеріологічним інститутом: викладав на бактеріологічних курсах для лікарів, працював на теоретичних і практичних курсах з холери для лікарів і студентів, у різні роки займав посади асистента, завідувача і директора інституту (1914-1923).

Одночасно С.В. Коршун працював на кафедрі гігієни Харківського університету (1910), очолював санітарно-епідеміологічний відділ Наркомату охорони здоров’я України (1919), у 1922 р. був обраний ректором Харківського медичного інституту, став одним із засновників журналу «Профілактична медицина»..

Визнаний фундатор наукової школи імунологів у Харкові, С.В. Коршун разом зі співробітниками Бактеріологічного інституту ХМТ у 1915 р. отримав стандартну протиправцеву сироватку. Це мало особливе значення, бо власної стандартної сироватки в Росії не було, а з Німеччини одержувати її було неможливо через війну з нею.

У 1929 р. для проведення одночасної активної імунізації проти дифтерії та скарлатини він запропонував нейтральну суміш, про що йшла мова у публікації червневих «Пам’ятних сторінок ХНМУ»

З 1923 р. С.В. Коршун працював директором Інституту інфекційних хвороб імені І.І. Мечникова у Москві. У 1931 р. він був заарештований . Його безпідставно звинувачували в тому, що він начебто зловмисно розповсюджував інфекційні хвороби. У тому ж році він загинув. Обставини і точний час його смерті не відомі, місце поховання не встановлено.

На подвір’ї Харківського Науково-дослідного інституту мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова (колишнього Бактеріологічного інституту) закладено перший камінь на місці майбутнього меморіалу репресованим мікробіологам. Є там прізвище і С.В. Коршуна, світле ім’я якого назавжди увійшло в історію вітчизняної медичної науки.

Підготувала директорка музею історії ХНМУ Жаннета Перцева