Відбувся круглий стіл до річниці аварії на ЧАЕС
26 квітня на кафедрі радіології та радіаційної медицини ХНМУ було проведено круглий стіл, присвячений 37-й річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Ця надзвичайна подія, яку називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі, є однією з двох аварій атомної енергетики, оцінених як 7 (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року.
Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення усього світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до тлумачення фактів і обставин аварії, змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.
Приблизно о 01:23:47 26 квітня1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які цілком зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася. На даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. Внаслідок аварії стався викид радіоактивних речовин, зокрема, ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років).
Становище погіршувалося через те, що в зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні й хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора вдалося лише наприкінці травня 1986 року шляхом залучення значних ресурсів і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
У роботі круглого столу взяли участь лікарі-інтерни кафедри. Виступали завуч кафедри Олексій Максімішин та доцентка кафедри Ольга Астап’єва. Під час заходу були порушені питання історії роботи та аварії на ЧАЕС, її наслідки, заходи безпеки при використанні мирного атома, а також питання функціонування атомних електростанцій в умовах воєнного стану в Україні. Обговорювалися також питання ядерного шантажу та можливі наслідки застосування агресором тактичної ядерної зброї.
Викладачі кафедри обговорили заходи захисту військових ЗСУ та мирного населення України від можливого впливу зброї масового ураження у реаліях агресії російської федерації.
