Той, що дарував щастя життя

27 листопада виповнюється 95 років зі дня народження талановитого лікаря – акушера-гінеколога, видатного вченого зі світовим ім’ям Валентина Івановича Грищенка, про що сповіщає календар пам’ятних дат ХНМУ.

В акушерстві і гінекології немає жодного сучасного напрямку, який не був би пов’язаний з ім’ям В.І. Грищенка. Через спілкування з ним з тієї чи іншої причини пройшли тисячі жінок, більшості з яких він дарував щастя життя – народження довгоочікуваної дитини.

Хочеться згадати окремі штрихи з його біографії, а також найбільш видатні наукові досягнення.

Валентин Іванович народився 27 листопада 1928 р. в родині відомого спеціаліста акушера-гінеколога Івана Івановича Грищенка. Мати його також здобула цю професію. Трудовий шлях Валентина Івановича почався в юнацькі роки кіномеханіком у шпиталі, провідним хірургом якого був його батько. Після закінчення з відзнакою середньої школи у 1945 р., В.І. Грищенко вступив одразу у два інститути: політехнічний і медичний. Однак залишився навчатися в останньому, як сам зізнавався, «після першої лекції з біології».

У 1951 р. Валентин Іванович з відзнакою закінчив ХМІ, але працювати у рідний інститут прийшов вже кандидатом медичних наук у 1957 р. на кафедру акушерства і гінекології, якою керувала професорка В.Ф. Матвєєва. Згодом ця кафедра почала називатися кафедрою акушерства і гінекології № 1, де він працював до кінця свого життя.

В.І. Грищенко першим в Україні почав застосовувати для лікування безпліддя допоміжні репродуктивні технології, у тому числі екстракорпоральне запліднення. Завдяки його дослідженням у 1991 р. в Україні народилася перша дитина, зачаття якої відбулося in vitro.

У 70-ті роки минулого сторіччя В.І. Грищенко майже 10 років був радником, а згодом експертом ВООЗ з проблеми «Репродукція людини». Виконуючи ці обов’язки, Валентин Іванович працював у Фінляндії, Індії, Афганістані, Монголії, де за його порадою у Міністерстві охорони здоров’я МНР була започаткована посада заступника міністра з проблем материнства й дитинства.

В.І. Грищенко був видатним науковим діячем і надавав великого значення розвитку науки у ХМІ, де 18 років (1965–1983) виконував обов’язки проректора з науки.

У 1983 р. одночасно з роботою у ХМІ Валентин Іванович очолив Інститут проблем кріобіології і кріомедицини (ІПКіК) НАН України, на базі якого у подальшому за його ініціативою була створена єдина у світі міжнародна кафедра кріобіології ЮНЕСКО.

Розроблений В.І. Грищенком засіб кріоконсервації сперми та ембріонів людини не має аналогів у світовій науці і практиці. Він захищений патентами головних країн світу, зокрема, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії.

В.І. Грищенко став одним із засновників наукового напрямку біології та медицини стовбурових клітин. Під його керівництвом підготовлено 33 доктори і 129 кандидатів медичних і біологічних наук. Валентин Іванович – автор понад 1000 наукових праць, у тому числі 21 монографії і 6 підручників, 295 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

У 1988 р. В.І. Грищенка обрано Дійсним членом НАН України. Він є заслуженим діячем науки і техніки УРСР, лауреатом трьох (!) Державних премій в галузі науки і техніки: СРСР (1977), УРСР (1986), України (2002).

Валентин Іванович продовжив медичну династію Грищенків. У цій же сфері працює його дочка – Ольга Валентинівна, яка викладає в Національному університеті ім. В.Н. Каразіна, і онуки: Микола, який очолює Клініку репродуктивної медицини імені акад. В.І. Грищенка, і Валентин, який працює там же.

Матеріал підготувала директорка Музею історії ХНМУ Жаннета Перцева