Перші викладачі медичного факультету Харківського університету

(продовження)

Історичні нариси про початок медичного факультету Харківського університету 

Читачі пам’ятають, що кафедру анатомії, фізіології та судової медицини першим у 1805 р. очолив Л. О. Ванноті, який викладав анатомію до 1811 р. Після нього до 1829 р. цю посаду обіймав професор Книгін. У 1821 р. прозектором на кафедру анатомії було призначено вихованця Харківського університету О. С. Венедіктова.

Олександр Савич Венедіктов (1799‒1882) народився у Курську в родині колежського асесора, там же закінчив гімназію і в 1814 р. вступив на медичний факультет Харківського університету на казенний кошт.

Після закінчення університету за клопотанням факультету і Ради професорів Венедіктова було відряджено до Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії для удосконалення в медицині взагалі й анатомії зокрема. Перед від’їздом він отримав докладну інструкцію щодо своєї поведінки і навчання під час стажування. Тричі на рік він повинен був докладати Раді про свої заняття. Інструкції Венедіктов дотримувався сумлінно і, за твердженням сучасників, став гарним викладачем анатомії.

Венедіктов читав анатомію, його лекції завжди були повні й супроводжувалися демонстраціями на препаратах. Для підготовки до занять він користувався підручником П. А. Загорського.

З 1823 по 1825 р. Венедіктов був одним з найдіяльніших членів Ради медичного факультету та Ради університету. Він висловив ряд цінних пропозицій, пов’язаних з покращенням викладання анатомії та медицини взагалі. У 30-х роках він брав активну участь у роботі Центральної комісії щодо боротьби з холерою, що з’явилася в різних містах Росії. Підсумком його роботи стала стаття «Предрасполагающие причины к заболеванию холерой». О. С. Венедіктов був першим серед харківських анатомів, який почав науково розробляти методи бальзамування трупів.

Олександр Савич був чесною людиною, але водночас нервовою та хворобливо підозрілою. Це призвело до значної сутички з попечителем навчального округу, і в 1835 р. Венедіктов був «отрешён от должности и предан суду». Далі він займався медичною практикою, двічі лікувався від психічного захворювання і помер у Харкові в 1882 р. у віці 83 років.

На кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб слід відмітити Адріана Івановича Блюменталя (1803‒1845) – доктора медицини, вихованця Дерптського університету, який у 1827 р. був призначений в Харківський університет ординарним професором акушерства. У 1829 р. за його клопотанням було відкрито першу акушерську клініку, яку він і очолив. Вона містилася в одній кімнаті університету з чотирма ліжками. Для роботи була запрошена міська повивальна бабця, придбано деякі інструменти та посібники.

Блюменталь читав теоретичне та практичне акушерство по керівництву Ієрга та Озіандера, а коли траплялася нагода, відвідував зі студентами клініку для практичних занять, тобто лікування породіль та немовлят, викладав дитячі хвороби по керівництву Генке та Гартаннера, вів практичні вправи на фантомі, читав про гострі хвороби, запалення та сухоти.

У 1832 р. Адріан Іванович був секретарем медичного факультету, а з 1831 по 1836 р. – деканом. Уже на цій посаді він брав активну участь у деяких перетвореннях, що їх мав намір провести в університеті попечитель округу Ю. О. Головкін. У 1828 р. він виголосив актову промову «Про перфорацію черепа в акушерській практиці», в 1832 р. написав посібник з акушерства “Conspectus rei obstetricae, quem in usum praelectionum conscripsit” на 255 сторінках. Цей конспект був керівництвом для викладачів під час підготовки до лекцій.

У листопаді 1834 р. професором Харківського університету по кафедрі хірургії, а також науки про душевні хвороби було затверджено П. О. Бутковського (1801‒1844). Йому була доручена хірургічна клініка. У 1837 р. він був переведений на кафедру спеціальної патології і терапії, з включенням душевних хвороб.

Доктор медицини (1832), він мав на той час широку лікарську практику не тільки військового лікаря, але й лікування цивільного населення із соматичних і душевних хвороб. Свій великий досвід він вклав у перший в Росії підручник з психіатрії «Душевные болезни, изложенные сообразно началам нынешнего учения о психиатрии». Ця книга була надрукована саме у рік переходу П. О. Бутковського до Харківського університету.

У зв’язку з відсутністю навчальної літератури для викладання спеціальної патології і терапії П. О. Бутковський узявся до написання 4-томного підручника «Начертание частной патологии и терапии человеческих болезней». У 1841 р. вийшли друком перші два томи, а два інших були підготовлені до друку, але видати їх йому не судилося. У червні 1844 р. у нього стався крововилив у головний мозок, і 21 листопада цього ж року на 43-му році життя П. О. Бутковський помер на роботі від апоплексичного удару.

 Жаннета Перцева, директорка комплексу «Музей медицини»