Пам’ять залишається назавжди
Початок війни з рашистами з її жорстокими бомбардуваннями Харкова, смертями мирних мешканців і руйнуванням помешкань спричинив хвилю переселенців у західні області України. Торкнулося це і колективу ХНМУ, деякі співробітники якого переїхали до Чернівців.
Треба нагадати про те, що історично це місто дуже близьке медичній спільноті Харкова, адже у 1945 році за дорученням влади саме у Чернівцях було організовано новий медичний інститут, засновником якого став колишній директор 1-го Харківського медичного інституту Дмитро Сергійович Ловля (1929–1937).
Дмитро Сергійович зробив великий внесок у розвиток нашого університету. За його керівництвом у 1935 р. ХМІ став переможцем у конкурсі медичних вишів країни. Проте за рік він був арештований як ворог народу і після допитів з катуванням засланий на 12 років до таборів Колими. Завдяки клопотанням колективу інституту в 1940 р. його було реабілітовано і він повернувся до інституту, разом з яким перебував в евакуації у Чкалові (нині Оренбург).
Коли Д.С. Ловлю призначили директором тільки-но створеного Чернівецького медичного інституту, багато викладачів поїхали з ним за власним бажанням створювати новий виш. Вони стали основою медичної спільноти Буковини. У головному корпусі Буковинського національного медичного університету на почесному місці висить портрет першого його директора Дмитра Сергійовича Ловлі, який пішов з життя 30 квітня 1955 року. В останню путь його проводив увесь інститут, несучи труну з тілом до самого цвинтаря.
Сучасний воєнний час закинув до Чернівців деяких студентів і викладачів нашого університету. Завідувач кафедри судової медицини та медичного правознавства ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса професор Олександр Дунаєв і доцент Владислав Бондаренко зустрілися зі своїми колегами у Чернівцях – начальником Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи, завідувачем кафедри судової медицини та медичного правознавства професором БДМУ Віктором Бачинським та професором кафедри Олегом Ванчуляком.
Вони згадували вагомий внесок Дмитра Сергійовича у розвиток вітчизняної медичної школи, організаторський та педагогічний талант ученого, складні етапи його професійної кар’єри. Пам’ять про нього живе в історії наших двох університетів.
Колеги з Харківського і Буковинського національних медичних університетів вшанували пам’ять свого директора і відвідали місце поховання Дмитра Сергійовича Ловлі на центральному цвинтарі м. Чернівці під час поминальних пасхальних днів.
