Медична професура в історії Інституту Мечникова

Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук святкує своє 140-річчя. Щиро вітаємо колектив інституту з ювілеєм, адже у його витоків – створенні Пастерівського інституту ‒ стояли колишні професори медичного факультету Харківського університету – члени Харківського наукового медичного товариства.

Коли у 1861 р. за пропозицією професора В.Ф. Грубе у Харкові створювалося Наукове медичне товариство, засновниками його виступили 28 осіб, 14 з яких були викладачами університету. Спочатку товариство ставило перед собою задачу наукового удосконалення своїх членів, але у перший же рік існування почало створювати заклади для надання лікувальної допомоги населенню Харкова, а також боротьби за оздоровлення міста і краю. Було започатковано дві лікарні, спочатку для прихожих хворих, а згодом невелику стаціонарну (1863, 1885), у 1887 р. відкрито перший у Харкові і єдиний на той час хіміко-мікроскопічний кабінет для медичних аналізів і досліджень.

Медичне товариство пильно стежило за світовими досягненнями науки, зокрема бактеріології. У 1885 р. лікарі та населення Харкова з великим інтересом зустріли звістку про Пастерівські щеплення проти водобоязні. Для Харкова це було дуже актуально, адже, за статистикою, кількість людей у місті, покусаних скаженими собаками, іноді перевищувала показники цілих країн. Таким чином у членів ХМТ і виникла думка про створення Пастерівського інституту.

Безпосереднім поштовхом до його організації стали такі обставини. У травні 1886 р. скажений собака покусав двох хлопчиків. Один із них помер, а другого на кошти, зібрані членами ХМТ доктором Е.Ф. Бєлліним і професором Я.С. Крем’янським, направили до Парижу до Л. Пастера. Його супроводжували два члени Товариства – доктори Ю.Ю. Мотте і М.О. Протопопов, які прагнули вивчити метод Пастера на практиці.

У той же час на святковому засіданні ХМТ, присвяченому 25-річчю Товариства, у присутності численних гостей і представників адміністрації міста і губернії лікар Е.Ф. Бєллін виступив з доповіддю «Про Пастерівські щеплення». Ця доповідь притягнула увагу широкої громадськості до справи вивчення інфекційних захворювань і, зокрема, до пастерівських щеплень проти водобоязні. Доповідач закликав громадську благодійність допомогти Товариству організувати цей заклад.

Завершивши навчання у Парижі, Ю.Ю. Мотте і М.О. Протопопов повернулись до Харкова і почали експериментальне дослідження «отрути водобоязні», яку вони привезли з Парижу. Харківська міська дума асигнувала на перші витрати 300 крб. Спеціального приміщення поки не було, і досліди проводилися на кафедрі загальної патології Університету. Для перевірки результатів дослідів і вирішення питання щодо відкриття бактеріологічної станції Інституту була створена комісія, яка на засіданні 31 січня 1887 р. доповіла про результати своєї роботи, що викликали гаряче обговорення. Окремі члени Товариства виступили проти відкриття станції, оскільки експериментатори ще не отримали у собак імунітету проти водобоязні.

І тоді за відкриття станції виступив відомий патологоанатом, професор кафедри Університету В.П. Крилов, участь якого у справі щодо створення Пастерівського інституту важко переоцінити. Разом із професором Л.С. Ценковським він був членом відповідної комісії ХМТ, а згодом керівником і консультантом цього інституту протягом багатьох років. Саме його авторитетна думка виявилася вирішальною, і станція була відкрита. Він склав звернення до населення щодо улаштування Пастерівського інституту з проханням про пожертви і виробив розмір субсидій з губерній, які присилали укушених для лікування у Харківському Пастерівському інституті, з урахуванням кількості їхнього народонаселення.

Крім того, науковими консультантами інституту були професори В.Г. Лашкевич, С.Д. Костюрін, керівниками Пастерівського інституту і його бактеріологічної станції були видатний мікробіолог і патолог В.К. Високович (1889), згодом його учень В.І. Недригайлов (1894). В.П. Крилов очолював Бактеріологічний інститут з 1896 по 1906 р., лише за місяць до смерті відмовившись за станом здоров’я від посад в ХМТ, які він займав безоплатно. Помер він у 1906 р., тобто 120 років тому, похований у Харкові на 13-му цвинтарі

Таким чином, було організовано ще один заклад, який створив славу Харківському медичному товариству і надав його діяльності державного значення. Пастерівський інститут пройшов славний 140-річний науковий шлях боротьби з різними інфекційними захворюваннями, зробив значний внесок у розвиток бактеріології, мікробіології, імунології, вивчення і використання на користь людей вакцин і сироваток і зараз відомий як Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН.

Підготувала директорка Комплексу «Музей медицини» Жаннета Перцева