До річниці з дня народження Валентина Отамановського

26 лютого народився видатний син України, науковець, громадсько-політичний діяч, педагог, герой Крут Валентин Дмитрович Отамановський. Центр медичного краєзнавства ім. професора В.Д. Отамановського щороку відзначає день народження Валентина Дмитровича, популяризуючи його ідеї серед молоді. З нагоди річниці зі студентами всіх факультетів проводяться заходи, присвячені постаті Валентина Отамановського.

Професор Отамановський був непримиренним борцем за українську незалежність, писав художні твори патріотичного характеру, видавав у буремні роки вкрай необхідну тоді літературу українською мовою, був прикладом боротьби за свободу, честь та гідність попри всі складнощі життя. Він займався краєзнавством, музейництвом, опікувався пам’яткоохоронною справою, перекладав з багатьох мов. Останні роки життя Валентина Дмитровича пройшли в Харкові, де він до 1964 року завідував катедрою латини нашого університету. Похований Валентин Дмитрович на 2-му міському кладовищі.

Минулого року директорка Центру медичного краєзнавства ім. професора В.Д. Отамановського Ганна Демочко звернулася із листом до Харківського міського голови Ігоря Терехова із пропозицією про перейменування однієї з вулиць міста на честь професора Отамановського. Сьогодні така вулиця в Харкові вже є.

У книзі «Моє каяття» Валентин Отамановський писав: «За студентських часів, перед Лютневою революцією, в мене склався самостійницький, націоналістичний світогляд, суть якого в скороченні така: тільки національна держава забезпечує повні національні права поневоленій нації; класова боротьба є справа внутрішня і перед лицем національного ворога не повинно бути класів і партій; поразка Росії від німців та революція внаслідок цього мусять призвести до розвалу тюрми народів та повстання У.Н.Р.». Ці слова актуальні, як ніколи. Сьогодні, зіштовхнувшись із рашистською агресією, ми маємо пам’ятати тих, хто навіть у тоталітарній темряві ніс нащадкам світлу й святу ідею української державності.