День пам’яті жертв політичних репресій

День пам’яті жертв політичних репресій – щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року на вшанування десятків тисяч людей, розстріляних комуністичним режимом, сотень тисяч кинутих у в’язниці й табори, на заслання чи примусове психіатричне лікування.

За період Великого терору, який припав на 1937−1938 роки, на території Української РСР, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Часи Великого терору у масовій свідомості населення позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими.

На жаль, репресії торкнулися і представників Харківської медичної школи. Відомо, що протягом 1937–1938 р. були заарештовані та ув’язнені директор Харківського медичного інституту Дмитро Сергійович Ловля (звільнений та реабілітований у 1940 році) та професор Харківського медичного інституту і головний лікар акушерсько-гінекологічної лікарні № 15 Іван Васильович Попандопуло (розстріляний у лютому 1938 року).

Такі ж і реалії сьогодення – сучасна російська агресія супроводжується репресіями, депортаціями та викраденнями людей. Російський імперіалізм є прямим спадкоємцем радянського терору, і його злочини не мають залишатися безкарними. Тоді й зараз жертвами репресій комуністичного та кремлівського режимів став цвіт української нації.

Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою свободу, пам’ять про жертв політичних репресій нагадує: свобода і гідність – це здобуток, який ми маємо берегти й захищати.