Науково-дослідницька робота кафедри пов’язана з розробкою та експериментальним обґрунтуванням нових підходів до комплексного лікування гнійно-запальних інфекцій: включає вивчення патогенетичних особливостей гнійно-запальних процесів та вивчення впливу фізико-біологічних факторів на планктонні форми та біоплівки мікроорганізмів, збудників гнійно-запальних процесів, з метою підвищення ефективності протимікробної терапії гнійно-запальних процесів.

Колектив кафедри активно працює над проблемою експрес-діагностики етіологічних чинників запальних процесів. Розроблено види експериментальних моделей локалізованих і генералізованих інфекцій, на яких завдяки комплексним дослідженням доведено перевагу застосування комбінованих схем терапії гнійно-запальних процесів.

Наукові інтереси колективу кафедри охоплюють широкий спектр досліджень у галузі клітинних механізмів дії антимікробних препаратів, вивчення механізмів вироблення мікроорганізмами антибіотикорезистентності та шляхів її подолання, розробки раціональних схем антимікробної та імуномодулюючої терапії.

Теми наукових досліджень, НДР кафедри

На кафедрі виконується НДР за темою «Експериментальне обґрунтування застосування комплексу протимікробних засобів на підставі визначення особливостей мікробіологічних властивостей збудників гнійно-запальних захворювань» (№ держреєстрації: 0120U102569, КПКВК 2301020 – прикладна 2020-2024 рр.)

 Підготовка PhD, кандидатів, докторів наук

На кафедрі за період 2017–2021 рр. було виконано 5 дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата медичних та біологічних наук:

2017 р.: Штанюк Євгенія Анатоліївна «Мікробіологічне обґрунтування використання мазі з діоксидином та полікомпонентної мазі з левофлоксацином для лікування ранових інфекцій»;

2018 р.: Частій Тетяна Володимирівна «Мікробіологічна характеристика грибів роду Malassezia та удосконалення методів лабораторної діагностики маласезіозів»; Чернякова Ганна Михайлівна «Експериментальне обґрунтування застосування антибіотиків різних хімічних груп у комбінації з нанокомпозитами для лікування опікових інфекцій»;

2020 р.: Дубовік Олена Сергіївна «Чутливість збудників гнійно-запальних захворювань шкіри до комплексної дії антимікробних препаратів та світлодіодного випромінювання in vitro та in vivo».

2021 р.: Бондаренко Ольга Володимирівна «Металеві сторонні тіла тканин ЛОР органів: особливості діагностики та лікування».

У 2021 р. аспірантами кафедри було захищено 2 дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії за темами:

1. Марченко Ірина Анатоліївна: «Особливості формування бактеріальних біоплівок залежно від змін показників факторів неспецифічної резистентності у дітей з пієлонефритами». Захист відбувся 26.05.2021 р. в ХНМУ.
2. Гопта Олена Валеріївна: «Мікробіологічне обґрунтування доцільності імпрегнації наночастинками срібла та міді полімерних виробів медичного застосування». Захист відбувся 30.06.2021 р. в ХНМУ.

На 2-е півріччя 2021 р. планується захист дисертаційних робіт за темами:

1. «Особливості мікробіологічних властивостей та антибіотикочутливості збудників захворювань органів дихання у дітей» – Ісаєва Ганна Олегівна.
2. «Експериментальне обґрунтування використання полікомпонентного гелю з нізином для профілактики та терапії ранової інфекції» – Буров Андрій Миколайович.

Наукова продукція кафедри: патенти, монографії, авторські свідоцтва, статті та інше

За останні 5 років на кафедрі отримано 3 патенти на винахід та 6 патентів на корисну модель, 3 інформаційні листи, видано 7 монографій, понад 100 статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях, у тому числі у журналах, що індексуються у базах SCOPUS та  WEB OF SCIENСE. Співробітники кафедри брали участь у 2 симпозіумах, 13 конгресах та понад 120 конференціях, у тому числі закордонних.

Науково-практичні конференції, що проводить кафедра

У 2019 р. на кафедрі було проведено всеукраїнську науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Актуальні питання сучасної мікробіології та імунології». У 2020 р. було проведено навчально-практичну конференцію студентів та молодих вчених «Мікробіологія – перспективи розвитку» присвячену 140-річчю проф. Д.П. Гриньова.