Уперше на Лівобережній Україні кафедра урології була заснована в лютому 1938 р. в Харківському медичному інституті учнем професора Р.М. Фронштейна та директором цього інституту Ашотом Михайловичем Гаспаряном.

Відомо, що вперше на медичному факультеті цього навчального закладу курс лекцій, присвячений сечостатевим хворобам, почав читати 1871 р. проф. І.К. Зарубін. З 1895 р. при госпітальній клініці проф. А. Г. Подрєз по 2 години на тиждень викладав курс «Хвороби сечостатевих органів».

Після смерті проф. А.Г. Подрєза лише в 1903 р. на медичному факультеті було відновлено лекції та практичні заняття з курсу урології (1903–1904 н.р.) проф. М.М. Кузнєцовим. Після затвердження Вищою Атестаційною Комісією Всесоюзного Комітету з питань справ Вищої школи д. мед. н., проф. Я. Б. Войташевський одержав посади професора, завідувача курсу урології при 2-ому ХМІ та декана педіатричного факультету, які обіймав до моменту евакуації інституту у вересні 1941 р.

У 1-му ХМІ з 1925  до 1938 р. на кафедрі факультетської хірургії курс урології читав П.Л. Шупік. У цій клініці вперше у світі  1933 р. доц. Ю.Ю. Вороним  здійснено трансплантацію трупної нирки  хворій на уремію внаслідок отруєння сулемою. Трансплантат функціонував у перший день після операції.

У жовтні 1937 р. зі складу кафедри факультетської хірургії вийшов доцентський курс  урології, реорганізований у лютому 1938 р. в самостійну кафедру урології. Її завідувачем став д. мед. н, проф. А.М. Гаспарян. Після повернення з евакуації в Харків кафедру урології було приєднано до складу кафедри факультетської хірургії й до 1950 р. відповідний курс читав на кафедрі факультетської хірургії асистент А.Е. Горлін.

Велику увагу питанню діагностики та лікування патології сечових і статевих органів приділяв завідувач кафедри факультетської хірургії з доцентурою з урології проф. О.З. Цейтлін. З 1958 р. доц. В.І. Шаповал очолював відкритий при кафедрі доцентський курс з урології. У 1965 р. В.І. Шаповалу було присвоєно звання професора, а в 1968 р. з його ініціативи в ХМІ знову відкрито кафедру урології на базі новоствореного Урологічного центру, яку він і очолював до 1989 р. Із цього часу почалося постійне збільшення ліжкового фонду Центру (до 650 спеціалізованих ліжок) і відкриття вузькоспеціалізованих відділень.

1994 р. за наказом ректора ХДМУ кафедру урології було виділено в самостійну в складі в. о. завідувача кафедри, д. мед. н., професора В.І. Шаповала, доцентів д. мед. н. Ю.І. Козіна, к. мед. н. Е.К. Арнольді та асистентів к. мед. н. А.Р. Шлотгауера, к. мед. н. А.В. Аркатова. 3 10 січня 1996 р. кафедру очолює учень проф. В.І. Шаповала, к. мед. н., старший науковий співробітник, а з 1997 р. – професор В.М. Лісовий.

Аналіз широкого спектра й актуальності наукової діяльності кафедри урології ХМІ, яку понад чверть століття очолював проф. В.І. Шаповал, дозволяє встановити перевагу розвинутого протягом 1961–1967 рр. нефрологічного напрямку в урології. На кафедрі проходили навчання й виконали дисертаційні дослідження більше 40 аспірантів і клінічних ординаторів.

У жовтні 2005 р. професора В.М. Лісового було обрано Ректором Харківського державного медичного університету, обов’язки завідувача кафедри урології і андрології виконував  доцент А.В. Аркатов, а з жовтня 2010 р. по жовтень 2019 р. – д. мед. н., професор І.А.Гарагатий. За цей період відбулася зміна назви кафедри. А саме, у 2009 р. назву «Кафедра урології і андрології» було змінено на «Кафедра урології, нефрології та андрології», а у 2017 р. їй було присвоєно ім’я А. Г. Подрєза.

У 2019 р. закінчився термін дії чергового контракту В.М. Лісового на посаді ректора та він очолив кафедру урології, нефрології та андрології імені А.Г. Подрєза.

Сьогодні кафедра займає лідируючі позиції та співпрацює з провідними Європейськими клініками.