Кафедра хірургії № 1 (до 2008 року – кафедра госпітальної хірургії) Харківського національного медичного університету МОЗ України була заснована у 1877 р. під час російсько-турецької війни 1877–1878 років для поліпшення хірургічної допомоги пораненим, які надходили з поля бою, за ідеєю великого хірурга і вченого Миколи Івановича Пирогова про поступове викладання основних медичних дисциплін (терапії, хірургії, педіатрії) на кафедрах пропедевтики внутрішніх хвороб і педіатрії та загальної хірургії, у клініках факультетських та госпітальних кафедр.
Почали викладання студентам медичного факультету Харківського університету госпітальної хірургії під керівництвом першого завідувача кафедри професора І.К. Зарубіна у пристосованих приміщеннях (у барачному госпіталі Червоного Хреста, який розташовувався на території теперішнього гарнізонного військового шпиталю (вул. Культури) та в урочистому актовому залі університету, де було додатково організовано хірургічне відділення на 30 ліжок). З 1878 р. кафедра тривалий час (до 1974) мала клінічну базу в міській Олександрійській лікарні Харкова. За цей час кафедру очолювали і трудилися на ній видатні вчені-хірурги, які зробили значний внесок у розвиток вітчизняної і світової хірургії. Це професор М.С. Субботін, з ім’ям якого пов’язана розробка методу активної аспірації при емпіємі плеври; професор А.Г. Подрез, який у 1897 р. вперше у світі виконав успішне хірургічне втручання з приводу вогнепального поранення серця і який вважається засновником урології в Харкові; професор А.А. Чугаєв, перу якого належить одна з перших монографій з ургентної хірургії, 2-томний посібник «Экстренная хирургическая помощь» (1927), що перевидавався протягом багатьох років і був настільною книгою хірургів; професор О.В. Мельников, який по праву може бути визнаний основоположником клінічної онкології в Україні і чиї монументальні монографії «Рак желудка» та «Предраковые заболевания желудка» до цього часу не втратили своєї актуальності.
З 1970 р. кафедру протягом майже 30 років (до 1999) очолював професор, доктор медичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, дійсний член Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності Володимир Терентійович Зайцев, призначений у 1974 р. директором Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії МОЗ України, який став новою клінічною базою кафедри госпітальної хірургії. В.Т. Зайцев увійшов в історію хірургії як автор девізу «Кожному хворому на виразкову хворобу – своя операція», його докторська дисертація вперше в нашій країні довела необхідність індивідуального підходу до вибору методу оперативного втручання у хворих з виразковою хворобою та ефективність застосування органозберігаючих операцій при цій складній патології. Всього В.Т. Зайцевим було опубліковано близько 450 наукових робіт, із них 24 монографії, 3 навчальних посібники і близько 20 інших учбово-методичних матеріалів. Він мав 40 авторських свідоцтв на винаходи, 2 патенти України на винаходи.
Під керівництвом Володимира Терентійовича підготовлена велика кількість практичних лікарів, 84 вчені-хірурги (21 доктор та 63 кандидати медичних наук), причому не тільки для Харкова і області, але й для всього колишнього Радянського Союзу, а також для багатьох країн Азії, Африки, Латинської Америки, навчалась і вдосконалювала свою хірургічну майстерність велика кількість вітчизняних та іноземних клінічних ординаторів.
В.Т. Зайцев брав активну участь у створенні і став першим керівником Науково-учбово-виробничого об’єднання «Хірургія», організованого у 1986 р. на базах Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії, Харківської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги і кафедри госпітальної хірургії ХМІ, яке оптимізувало лікувальну, наукову і педагогічну роботу вказаних установ.
З 1977 р. кафедра розширилася завдяки другій клінічній базі кафедри – хірургічному відділенню введеної в дію цього року нової міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. професора О.І. Мещанінова, що наблизило ліжковий фонд клінічних баз кафедри до 500 хірургічних ліжок, у тому числі спеціалізованих.
З 2000 р. кафедру очолив учень професора В.Т. Зайцева Валерій Володимирович БОЙКО, основна посада якого – директор ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України».
В.В. Бойко – академік НАМН України, академік АНВО України (відділення медицини), професор, доктор медичних наук, лауреат Державної премії України, лауреат Премії міжнародної асоціації відкриттів, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри хірургії № 1 ХНМУ, основна посада – директор ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України».
На його рахунку – близько 2900 наукових праць (143 – опублікованих за кордоном), з яких 115 – монографії з різноманітної хірургічної патології, у тому числі монументальний труд «Квантово-биологическая теория», близько 500 патентів України та авторських свідоцтв на винаходи; близько 270 навчально-методичних матеріалів для студентів та інтернів-хірургів, серед яких 8 підручників з хірургії (з них 1 – для англомовних студентів) та 15 навчальних посібників (у тому числі англійською мовою).
Сьогодні кафедра розташована на двох клінічних базах – ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» та «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги Харкова ім. професора О.І. Мещанінова» за адресами: м. Харків, в’їзд Балакірєва, 1 та 3.