Кафедра гігієни та екології ХНМУ є історичною спадкоємицею кафедр профілактичного спрямування, які в різні роки функціонували в університеті та зробили вагомий внесок у розвиток гігієнічної науки й освіти. До організації самостійної кафедри гігієни відповідні питання викладалися на інших кафедрах у межах курсів медичної поліції, гігієни та дієтетики.
Становлення кафедри загальної гігієни
Самостійну кафедру гігієни було створено у 1873 р. Засновником і першим завідувачем кафедри став А.І. Якобій, який очолював її до 1885 р. Завдяки його цілеспрямованій діяльності гігієна в університеті сформувалася як самостійний навчальний предмет і напрям наукової та лікарської діяльності.
Кафедра займалася загальними питаннями гігієни. У різні роки її очолювали відомі фахівці-гігієністи: професори І.П. Скворцов (1885–1905), І.І. Кіяніцин (1905–1908), С.В. Коршун (1908–1917), Я.М. Зільбер (1918–1922), А.А. Цветаєв (1923–1925), В.О. Углов (1927–1930), В.О. Яковенко (1930–1941), З.Д. Горкін (1941–1945) та М.Л. Кошкін (1945–1965).
З 1965 року кафедру очолював професор М.П. Воронцов, а з 2002 року і до реорганізації – його учень, професор В.О. Коробчанський.
Відповідно до робочих програм студенти другого та третього курсів університету вивчали гігієнічні освітні компоненти залежно від обраної спеціальності. З 1951 р. одним із провідних напрямів наукової роботи кафедри стало вивчення біологічної дії ультрафіолетового випромінювання. Надалі наукові інтереси колективу охоплювали гігієнічні та психофізіологічні проблеми навчання в закладах освіти різних рівнів. Спільно з Науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань проводилися дослідження у сфері гігієни праці та професійної патології.
У 1997 р., після впорядкування структури кафедр відповідно до потреб навчального процесу, кафедра отримала назву «Кафедра загальної гігієни та екології №1».
Розвиток кафедри гігієни праці
Поряд із кафедрою загальної гігієни в університеті створювалися вузькопрофільні кафедри профілактичного спрямування, які зробили вагомий внесок у розвиток гігієнічної науки та освіти й здобули визнання в Україні та за її межами.
У 1923 р. на медичному факультеті Харківського медичного інституту (ХМІ) було засновано першу кафедру гігієни праці. Її створення було зумовлене потребою підготовки лікарів для боротьби з високим рівнем професійної захворюваності та виробничого травматизму. Засновником кафедри та її першим завідувачем став відомий гігієніст професор Езро Мойсейович Каган (1887–1948).
Розроблену на кафедрі у 1928 р. програму підготовки студентів було затверджено як базову для вищих навчальних закладів України. Курс лекцій професора Е.М. Кагана впродовж багатьох років використовувався як основне навчальне видання для студентів.
З 1938 до 1968 року кафедру гігієни праці очолював З.Д. Горкін (1896–1970). У 1940 році за його редакцією було видано перший у країні навчальний посібник для практичних занять зі студентами санітарно-гігієнічного факультету.
У 1968–1971 та 1977–1993 роках кафедрою завідував професор Г. І. Євтушенко, який одночасно був директором Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань. Основним напрямом наукової роботи кафедри було вивчення механізмів біологічної дії імпульсних електромагнітних хвиль низької частоти.
Розвиток кафедри комунальної гігієни
Ще однією кафедрою профілактичної медицини в ХМІ стала кафедра комунальної гігієни, заснована у 1933 році дійсним членом Академії медичних наук СРСР О.М. Марзєєвим (1882–1956).
У різні роки на кафедрі працювали відомі науковці та педагоги: М.В. Євментьєв, В.М. Жаботинський, Р.С. Кобрін, Д.М. Калюжний та інші. Наукові дослідження були присвячені вивченню санітарного стану міст і сільських населених пунктів, природних гігієнічних чинників, а також розробленню гігієнічних принципів і норм містобудування.
У 1936–1938 роках за редакцією О.М. Марзєєва вийшло двотомне видання «Основы коммунальной гигиены». У 1945 році він розпочав роботу над підручником із комунальної гігієни, який було опубліковано у 1951 році.
У наступні роки кафедрою завідували доценти В.О. Кривошей (1973–1985) і М.Г. Щербань (1985–1988). У 1978 році склад кафедри поповнився групою з гігієни дітей та підлітків.
У 1988 році кафедри гігієни праці та комунальної гігієни були об’єднані під керівництвом професора Г.І. Євтушенка. У 1993–1997 роках об’єднану кафедру очолював професор В.І. Жуков, який започаткував новий напрям наукових досліджень – вивчення механізмів біологічної дії простих поліефірів на організм людини та їхнього впливу на стан водойм.
Розвиток кафедри гігієни харчування
У 1933 році в ХМІ було засновано ще одну гігієнічну кафедру – кафедру гігієни харчування. Її першим завідувачем став доцент М.З. Лук’янович, який очолював кафедру до 1941 року.
Окрім викладання питань гігієни харчування та дієтології, на кафедрі розробляли методики дослідження харчових продуктів, вивчали питання кулінарії та використання додаткових харчових ресурсів.
У 1945–1971 роках кафедрою завідував професор В.О. Сиворонов, а в 1971–1988 роках – М.І. Іващенко. Наукова робота колективу в цей період була спрямована на профілактику харчових отруєнь і розроблення підходів до раціонального харчування.
До 1997 року кафедру очолював доцент М.В. Кривоносов. Поряд зі значною навчально-методичною роботою одним із провідних напрямів наукової діяльності кафедри залишалося розроблення раціонів профілактичного харчування для працівників хімічної промисловості.
Розвиток кафедри гігієни дітей та підлітків
Історія кафедри гігієни дітей та підлітків пов’язана зі становленням і розвитком системи дошкільної та шкільної освіти, що активно відбувалися на початку 1930-х років. У цей період у медичних інститутах організовували спеціальні факультети охорони материнства й дитинства з відповідними кафедрами.
У ХМІ такий факультет було створено у 1930 році. До його складу увійшла кафедра шкільної гігієни, завідувачем якої став лікар-гігієніст С.М. Еккель. Вона була першою кафедрою такого профілю в Україні та однією з перших у СРСР.
С.М. Еккель розпочав роботу за відсутності готових навчальних планів, програм і усталеного досвіду викладання та фактично сформував новий напрям гігієнічної освіти. Він очолював кафедру до грудня 1951 року.
У 1951–1961 роках кафедрою завідувала доцентка З.П. Ковалькова, за редакцією якої у 1958 році було видано посібник для практичних занять. У 1961–1971 роках кафедру очолював професор А.А. Сичов.
У 1971 році кафедру приєднали до кафедри загальної гігієни, яку на той час очолював професор М.П. Воронцов. У 1978 році курс гігієни дітей та підлітків у складі кафедри комунальної гігієни було переведено до іншого структурного підрозділу. У 1988 році його знову перемістили – цього разу на кафедру гігієни харчування, яку очолював доцент М.В. Кривоносов.
Об’єднання гігієнічних кафедр і формування сучасної структури
У 1997 році профільні гігієнічні кафедри було об’єднано в єдину кафедру гігієни та екології № 2. Її очолив професор М.В. Кривоносов – академік Академії наук Вищої школи України, дійсний член Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем, доктор медичних наук.
До початку 2007/2008 навчального року в університеті функціонували дві кафедри: кафедра загальної гігієни та екології №1, яка забезпечувала викладання основ гігієнічних знань студентам другого та третього курсів усіх факультетів, і кафедра загальної гігієни та екології №2, на якій викладали профільні гігієнічні освітні компоненти для студентів старших курсів.
У вересні 2007 року в межах реорганізаційних заходів в університеті обидві кафедри об’єднали в єдину кафедру гігієни та екології.
У травні 2009 року Вчена рада університету ухвалила рішення про повторний поділ кафедри. У вересні 2009 року було сформовано дві кафедри: гігієни та екології № 1 і гігієни та екології № 2. Першу очолив професор В.О. Коробчанський, другу – професор І.В. Завгородній. Розподіл навчального навантаження та основні наукові інтереси кафедр загалом відповідали структурі, що існувала до об’єднання у 2007 році.
У 2024 році, з урахуванням змін у суспільстві, потреб розвитку медичної освіти та вимог Міністерства освіти і науки України й Міністерства охорони здоров’я України, було ухвалено рішення про повторне об’єднання кафедр. Відповідне рішення Вченої ради університету датоване 28 червня 2024 року (протокол № 7).
Об’єднану кафедру гігієни та екології до 31 грудня 2025 року очолював професор, академік Національної академії вищої освіти України І.В. Завгородній. З 1 січня до 31 травня 2026 року обов’язки завідувача кафедри виконував к.мед.н., доцент С.А. Усенко. З 1 червня 2026 року обов’язки завідувача кафедри гігієни та екології виконує доктор філософії (PhD), доцент О.Л. Літовченко.
Сьогодні кафедра гігієни та екології продовжує традиції профілактичної медицини, поєднуючи викладання гігієнічних освітніх компонентів із науковими дослідженнями у сфері професійного здоров’я, психофізіології, екологічної гігієни та охорони громадського здоров’я.






