"Технології медичної діагностики та лікування" (доктор філософії), 2025

Код та назва спеціальності I6 Технології медичної діагностики та лікування
Освітній ступінь Доктор філософії
Стуктурний підрозділ ІV медичний факультет
Випускова кафедра Кафедра технологій медичної діагностики
Гарант освітньої програми Залюбовська Ольга Іллівна
Впроваджено в дію: з 01.09.2025 року
Обговорення освітньої програми

Запрошуємо роботодавців, представників ринку праці, випускників та всіх зацікавлених сторін до обговорення проєктів освітніх програм з метою підтвердження їхньої релевантності, відповідності результатів навчання (знань, умінь, навичок, компетентностей) потребам сучасного ринку праці. Свої пропозиції та зауваження Ви можете надіслати на поштову скриньку або заповнити онлайн-форму

Залюбовська Ольга Іллівна
Завідувачка кафедри технологій медичної діагностики, д.м.н., професор
oi.zaliubovska@knmu.edu.ua
  • Загальна інформація
    Повна назва закладу вищої освіти Харківський національний медичний університет
    Повна назва кваліфікації мовою оригінала Доктор філософії в галузі охорони здоров’я
    Офіційна назва освітньої програми Технології медичної діагностики та лікування
    Тип диплому та обсяг освітньої програми Одиничний диплом
    Обсяг освітньої програми: 42 кредити ЄКТС
    Наявність акредитації Рішення ухвалене на засіданні НАЗЯВО 15 грудня 2020 р., протокол № 24 (41)
    Цикл/рівень Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти/восьмий кваліфікаційний рівень Національної рамки кваліфікацій
    Передумови Повна вища освіта
    Мова(и) викладання Українська
    Основні поняття та їх визначення Галузь знань – основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за яки- ми здійснюється професійна підготовка (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).
    Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – си-стема трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейсь-кому просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвер- дження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС (частина пер-ша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).
    Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отрима-но, коли уповноважена установа (компетентний орган) встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) за заданими стандартами (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).
    Кваліфікаційна робота — це навчально-наукова робота, яка може перед-бачатись на завершальному етапі здобуття певного рівня вищої освіти для встановлення відповідності набутих здобувачами результатів навчання (компетентностей) вимогам стандартів вищої освіти. Форми кваліфікаційної роботи включають (не обмежуючись зазначеним): дипломну роботу, дисертаційне дослідження, публічну демонстрацію (захист), сукупність наукових статей, комбінацію різних форм вище зазначеного тощо.
    Кваліфікаційний рівень – структурна одиниця Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю компетентностей, які є типовими для кваліфікацій даного рівня.
    Компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»):
    Інтегральна компетентність – узагальнений опис кваліфікаційного рівня, який виражає основні компетентністні характеристики рівня щодо навчання та/або професійної діяльності (пункт третій Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341).
    Загальні компетентності – універсальні компетентності, що не залежать від предметної області, але важливі для успішної подальшої професійної та соціальної діяльності здобувача в різних галузях та для його особистісного розвитку.
    Спеціальні (фахові, предметні) компетентності – компетентності, що залежать від предметної області, та є важливими для успішної професійної діяльності за певною спеціальністю.
    Кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).
    Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).
    Результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).
    Спеціалізація – складова спеціальності, що визначається вищим навчаль-ним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту»).
    Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка (частина перша статті 1 Закону України «Про вищу освіту».
  • Мета освітньої програми

    Забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців в галузі технологій медичної діагностики та лікування, здатних розв’язувати комплексні проблеми, проводити оригінальні самостійні наукові дослідження та здійснювати науково-педагогічну діяльність.

  • Характеристика освітньої програми
    Рівень вищої освіти Третій (освітньо-науковий) рівень
    Ступінь вищої освіти Доктор філософії
    Предметна область
    (галузь знань, спеціальність)
    Галузь знань – 22 «Охорона здоров’я»
    Спеціальність – 224 «Технології медичної діагностики та лікування»
    Форми навчання Очна, заочна
    Освітня кваліфікація Доктор філософії з технологій медичної діагностики та лікування
    Кваліфікація в дипломі Ступінь вищої освіти − доктор філософії
    Галузь знань – 22 Охорона здоров’я
    Спеціальність – 224 Технології медичної діагностики та лікування
    Орієнтація освітньої програми Дослідницька
    Основний фокус
    освітньої програми та спеціалізації
    Наукові дослідження в галузі медицини за спеціалізаціями: променева діагностика та променева терапія; клінічна лабораторна діагностика
    Опис предметної області Об’єкт діяльності: технології медичної діагностики та лікування.
    Цілі навчання: набуття здатності продукувати нові ідеї, проводити дослідницько-інноваційну діяльність, розв’язувати комплексні проблеми з технологій медичної діагностики та лікування здатних, здійснювати власні наукові дослідження, отримувати нові факти та впроваджувати їх у практичну медицину.
    Теоретичний зміст предметної області: консультативно-комунікативні, організаційні, технологічні, контрольно-аналітичні, адміністративно-господарські (управлінські), дослідницькі функції, для вирішення питань охорони здоров’я населення; профілактики, діагностики захворювань людини на індивідуальному, родинному та популяційному рівні, необхідні для здійснення професійної діяльності лікаря-лаборанта.
    Методи, методики та технології: сучасні науково-практичні методи, методики та технології досліджень, технології управління та організації в галузі охорони здоров’я, технології інформаційного пошуку, комунікацій, презентацій результатів дослідження.
    Інструменти та обладнання (об’єкти/предмети, пристрої та прилади, які здобувач вищої освіти вчиться застосовувати і використовувати):
    Сучасне обладнання відповідно до наукових методів, оволодіння якими передбачене під час наукового дослідження
    Академічні права випускників Здобуття наукового ступеня доктора наук та додаткових кваліфікацій у системі освіти дорослих.
    Обсяг програми у кредитах ЄКТС Програма підготовки докторів філософії розрахована на 4 роки і включає освітню та наукову складові, що відображенні в індивідуальному навчальному плані, в якому і зазначаються всі вимоги щодо виконання освітньо- наукової програми аспірантури, а також з урахуванням тематики дисертаційного дослідження.
    Наукова складова програми підготовки докторів філософії передбачає проведення власного наукового дослідження під керівництвом одного або двох наукових керівників та оформлення його результатів у вигляді дисертації. Обсяг освітньої складової програми складає 42 кредити ЄКТС на базі попередньо здобутого ступеня магістра. Обсяг освітньої складової програми може бути збільшений до 60 кредитів – за умов виконання мультидисциплінарного дослідження – за узгодженням з науковим керівником та керівником підрозділу.
    Програма включає обов’язкові та елективні навчальні дисципліни. Обсяг елективних курсів складає не менше 25%.
    До обсягу освітньої підготовки можуть зараховуватися кредити, отримані кандидатом при вивченні навчальних курсів відповідного освітнього рівню в інших університетах країни та за кордоном, у тому числі он-лайн (за наявності відповідного сертифікату світового взірця).
  • Здатність випускників освітньої програми до працевлаштування та подальшого навчання
    Здатність до працевлаштування Фахівець може займати первинні посади (за ДК 003:2010): 2310.1 Доцент
    2310.2 Викладач вищого навчального закладу
    2359.1 Науковий співробітник, науковий співробітник-консультант
    Подальше навчання Здобування наукового ступеня доктора наук на науковому рівні вищої освіти, участь у постдокторських програмах.
  • Викладання та оцінювання

    Викладання та навчання

    Форми та засоби оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти визначаються індивідуальним навчальним планом.
    Проблемно-орієнтоване навчання з набуттям компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у професійній галузі.
    Оволодіння методологією наукової роботи, навичками презентації її результатів рідною й іноземною мовами.
    Проведення самостійного наукового дослідження з використанням ресурсної бази університету та партнерів.
    Індивідуальне наукове керівництво, підтримка та консультування науковим керівником.
    Отримання навичок науково-педагогічної роботи у вищій школі.

    Оцінювання

    Оцінка (за національною шкалою) Мінімальний бал Максимальний бал
    Національна диференційована шкала
    Відмінно 180 200
    Добре 150 179
    Задовільно 120 149
    Незадовільно 0 119
    Національна недиференційована шкала
    Зараховано 120 200
    Не зараховано 0 119
    Склав 60,5 % 100 %
    Не склав 0 % 60,4  %
    Шкала ЕСТS
    A 180 200
    B 160 179
    C 150 159
    D 130 149
    E 120 129
    Fx 70 119
    F 0 69

    Оцінка «зараховано» або «не зараховано» виставляється за підсумками заліків.
    Проміжний контроль у формі презентації та річного звіту відповідно до індивідуального плану. Апробація результатів досліджень на наукових конференціях.
    Публікація результатів досліджень у фахових наукових виданнях (не менше однієї у виданні, що входять до наукометричної бази Scopus або іншої міжнародної бази, визначеної Науково-методичною радою МОН України). Презентація результатів дисертаційного дослідження на фаховому семінарі.
    Публічний захист дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.

  • Програмні компетентності
    Інтегральна компетентність Здатність продукувати нові ідеї, розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або
    дослідницько-інноваційної діяльності за спеціальністю «Технології медичної діагностики та лікування», застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
    Загальні
    компетентності 
    1. Здатність розв’язувати комплексні проблеми на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності.
    2. Здатність усно і письмово презентувати та обговорювати результати наукових досліджень та/або інноваційних розробок в галузі охорони здоров’я українською та англійською мовами.
    3. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
    Спеціальні (фахові) компетентності 1. Здатність виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання у сфері технологій медичної діагностики та лікування та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах.
    2. Здатність застосовувати сучасні інформаційні технології у різних видах професійної діяльності.
    3. Здатність здійснювати науково-педагогічну діяльність у вищій освіті.
    4. Здатність ініціювати, розробляти і реалізовувати комплексні інноваційні проєкти в галузі охорони здоров’я.
    5 Здатність до організації та проведення наукових досліджень в галузі охорони здоров’я із залученням сучасних методів та інформаційних технологій, що мають теоретичне та практичне значення.
  • Програмні результати навчання

    РН1. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, нау- кові та практичні проблеми у галузі охорони здоров’я і технологій медичної діагностики та ліку- вання державною й іноземною мовами, кваліфіковано відображати результати досліджень у науко- вих публікаціях.
    РН2. Формулювати і перевіряти наукові гіпотези, мету та завдання наукового дослідження; викори- стовувати для обґрунтування висновків належні докази.
    РН3. Планувати і виконувати експериментальні та/або теоретичні дослідження, критично аналізу- вати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті комплексу сучас- них знань щодо досліджуваної проблеми.
    РН4. Розробляти та реалізовувати наукові та/або інноваційні проєкти, які дають можливість розв’язувати наукові та практичні проблеми в галузі охорони здоров’я з дотриманням норм акаде- мічної етики і врахуванням соціальних, економічних, екологічних та правових аспектів.
    РН5. Застосовувати сучасні інструменти та технології пошуку оброблення й аналізу інформації, ви- являти нерозв’язані проблеми у предметній області, формулювати питання та визначати шляхи їх рішення.
    РН6. Мати передові концептуальні та методологічні знання з технологій медичної діагностики та лікування, дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень.
    РН7. Розробляти та викладати навчальні дисципліни з технологій медичної діагностики та лікування та дотичних до неї дисциплін у закладах вищої освіти.

  • Освітні компоненти (силабуси)

    Силабуси навчальних дисциплін:

    Обов’язкові дисципліни
    Вибіркові дисципліни

  • Ресурсне забезпечення реалізації програми
    Специфічні характеристики
    кадрового забезпечення
    До реалізації освітньо-наукової програми залучаються науково-педагогічні працівники з науковими ступенями доктора медичних наук, кандидата медичних наук, вченими званнями з фахових дисциплін з підтвердженим рів- нем наукової і професійної активності.
    Специфічні характеристики матеріально-технічного забезпечення Забезпеченість навчальними приміщеннями, комп’ютерними робочими місцями, мультимедійним обладнанням відповідає потребі.
    Наявна вся необхідна соціально-побутова інфраструктура, кількість місць у гуртожитках відповідає вимогам.
    Наукові дослідження проводяться у Центральній науково-дослідній лабораторії університету, лабораторії полімеразної ланцюгової реакції, клініко-діагностичній лабораторії навчально-наукового медичного комплексу «Університетська клініка» ХНМУ, клініко-діагностичній лабораторії НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, мікробіологічній лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та імунології та ін.
    В ХНМУ наявні 32 локальні комп’ютерні мережі і 55 точок бездротового доступу до мережі Інтернет. Користування Інтернет-мережею безлімітне.
    Специфічні характеристики інформаційно-методичного забезпечення Наявність офіційного сайту ХНМУ https://knmu.edu.ua/; наукової бібліотеки з повним набором навчальної літератури з усіх дисциплін, що вивчаються (державною, російською, англійською мовами); працює web-сайт Наукової бібліотеки ХНМУ http://libr.knmu.edu.ua, який надає зручний віддалений доступ до різноманітних інформаційних ресурсів, в т.ч.: електронний каталог – понад 210 тисяч бібліографічних описів, в т.ч. посилань на повні тексти – понад 2,2 тисячі (підручники, навчально-методична література, матеріали кон-гресів та конференцій, періодичні видання тощо), створено і постійно попов-нюються проблемно-орієнтовані бази даних: за основними напрямками наукових досліджень університету – «Здоров’я здорових», «Мініінвазивні втручання», «Серцево-судинні захворювання», «Вірусно-бактеріальні інфекції», а також з актуальної тематики – «Доказова медицина», «Військова медицина» та «Недуги «великих» (повнотекстова); Репозитарій ХНМУ – перший серед медичних вишів України із вільним доступом до навчально-методичних і наукових матеріалів, налічує понад 12 тисяч повнотекстових документів, в т.ч. 1,3 тисячі – навчально-методичних і лекційних матеріалів. Включення в Репозитарій не тільки чисто наукових, але і навчально-методичних, лекційних мате-ріалів, забезпечує студентів можливістю самопідготовки у режимі 24/7; бази даних, в першу чергу біомедичного профілю, серед яких Medline, Cochrane Library, Academic Search Premier, Health Sourse, PubMed, DOAJ, Open J-Gate, BioOne та ін. За програмою проекту «Електронна інформація для бібліотек» (eIFL Direct) нам надаються безкоштовні тріал-доступи: до нау- кометричних баз даних Web of Science від видавництва Thomson Reuters, ресурсів East View Information Services, Консорціуму JSTOR різних зарубіжних видавництв, та-ких як Royal Society Publishing, Nature, Academic Press, Springer International Publishing AG, Institute of Physics Publishing (IOP Publishing), до електронних версій журналів The New England Journal of Medicine, Pediatric Neurology Briefs, до журналів та книжок Elsevier, ресурси компанії Ovid – «Primal Interactive Human: the 3D Real-time Body» (Мультимедійна інтерактивна 3D анатомія людини), Reactions Pharmacovigilance Insight, APA PsycINFO™, PsycTESTS тощо; web-покажчик медичних журналів з інтерактивними посиланнями на електронні архіви. Всі читальні зали та зали електронної інформації працюють в зоні Wi-Fi і забезпечують вільний доступ до мережі Інтернет
  • Академічна мобільність
    Національна кредитна мобільність Індивідуальна академічна мобільність реалізується у рамках договорів із закладами освіти та науковими установами країни щодо встановлення науково-освітянських відносин для задоволення потреб розвитку освіти і науки, зокрема з Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна; Харківською медичною академією післядипломної освіти; Харківським національним університетом радіоелектроніки; Національним фармацевтичним університетом; Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця (Київ); Львівським національним медичним університетом ім. Данила Галицького; Вінницьким національним медичним університет ім. М.І. Пирогова; Національною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Київ); ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (Полтава); Одеським національним медичним університетом; ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут кріобіології та кріомедицини НАН України» (Харків); ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (Харків); ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» (Харків); ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН
    України» (Харків); ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» (Харків); ДУ Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О.Шалімова НАМН України (Київ); ДУ Національний інститут раку (Київ); ДУ «Інститут нефрології НАМН України» (Київ); ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України» (Харків).
    До керівництва науковою роботою здобувачів можуть бути залучені провідні фахівці університетів України на умовах індивідуальних договорів.
    Допускається перезарахування кредитів, отриманих у інших університетах України, за умови відповідності їх кількості.
    Міжнародна кредитна мобільність Університет має договори про співпрацю з можливістю реалізації програм академічної мобільності з такими закладами та установами: Дитячою клінікою Святої Анни, м. Відень; Американсько-австрійською фундацією (Австрійська республіка); Білоруським державним медичним університетом, м. Мінськ; Гомельським державним медичним університетом (Республіка Білорусь); Медичним університетом м. Плевен (Республіка Болгарія);
    HealthProm, м. Лондон (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії ); Тартуським університетом (Естонська Республіка); Стоматологічною клінікою доктора Яна Ратнера, м. Хайфа (Держава Ізраїль); Тебрізьким університетом медичних наук; Тегеранським університетом медичних наук; Міжнародним науково-освітнім та дослідницьким товариством, м. Тегеран; Університетом медичних наук ім. Шахіда Садугі, м. Йезд (Іран); Спортивною клінікою «Вілла Стюарт», м. Рим (Італійська Республіка); Державний медичним університетом м. Семей; Карагандинським державним медичним університетом; Медичним університетом Астани; Західно-Казахстанським державним медичним університетом імені Марата Оспанова, м. Актобе (Республіка Казахстан); Вільнюським  університетом (Литовська Республіка); Магдебурзьким університетом ім. Отто фон Геріке; Інститутом мультифазних процесів Університету ім. Лейбніца, м. Ганновер; Дитячою лікарнею Санкт-Августіна «Асклепій»; Лікарняним
    комплексом Хавелхьое, м. Берлін; Падерборнським університетом (Федеративна Республіка Німеччина); Познан- ським університетом медичних наук; Вищою школою управління охороною праці в Катовицях (Республіка Польща); Університетом ім. Яна Коменського в Братиславі; Словацьким медичним університетом, м. Братислава (Словацька Республіка); Чукуровим університетом, м. Адана; Акденіз університетом, м. Анталья (Турецька Республіка); Андижанським державним медичним інститутом; Самаркандським державним медичним інститутом; Ташкентським інститутом удосконалення лікарів; Ташкентським педіатричним медичним інститутом (Республіка Узбекистан); Інститутом фізіології Академії наук Чеської Республіки, м. Прага (Чеська Республіка); Центром компетенції спини, м. Цюріх (Швейцарська Конфедерація); Агентством охорони здоров’я Швеції, м. Стокгольм (Королівство Швеція)
    Навчання іноземних здобувачів вищої освіти Навчання іноземних здобувачів вищої освіти не проводиться.