Історичні нариси про початок медичного факультету Харківського університету. Професор В.Ф. Грубе ‒ фундатор Харківського медичного товариства

Історичні нариси про початок медичного факультету Харківського університету
Професор В.Ф. Грубе ‒ фундатор Харківського медичного товариства

Наступного року медична спільнота Харківщини відзначатиме 165-річчя одного з найстаріших на території колишнього Радянського Союзу медичних товариств – Харківського. Створене в 1861 р., воно, безумовно, зробило неоціненний внесок у розвиток науки, культури та просвіти Слобожанщини, а творцями та рушіями його високо корисної діяльності протягом усіх цих років багато в чому були представники професури Імператорського Харківського університету.

Ініціатором створення в Харкові медичного товариства (ХМТ) виступив 32-річний екстраординарний професор Харківського університету по кафедрі оперативної хірургії та хірургічної клініки Вільгельм Федорович Грубе. Уродженець Курляндії, випускник Дерптського університету, головний хірург Кронштадтського госпіталю, він у 1859 р. був одноголосно обраний радою медичного факультету на цю посаду і повністю віддався викладанню та облаштуванню кафедри. Молодий енергійний професор швидко завоював собі великий авторитет як серед викладачів, так і серед студентів. За короткий час він домігся повної перебудови своєї клініки, докорінної реорганізації всього педагогічного процесу. Його лекції завжди проходили в переповненій аудиторії, операції супроводжувалися демонстрацією та клінічним розбором хворих і будувалися на глибокому аналізі спостережуваних клінічних явищ та узагальненні отриманих даних, навчали студентську молодь самостійному мисленню, чуйному та дбайливому ставленню до хворого.

Однак викладацька робота не повною мірою задовольняла діяльну натуру Вільгельма Федоровича, що прагнула до всього нового в медицині. Багато років по тому учень професора, відомий хірург А.Г. Подрєз, так охарактеризує свого вчителя: «В.Ф. Грубе належав до типу людей, які не належать ні собі, ні родині своїй, він був громадський діяч у найкращому і найширшому значенні цього слова».

Дійсно, Грубе прагнув принести якомога більше користі населенню міста, що стало йому рідним, але чудово розумів, що для досягнення цієї мети зусиль однієї людини, якою б талановитою вона не була, абсолютно недостатньо. І тоді, запросивши до себе на квартиру всіх лікарів, що жили в місті (вересень 1860 р.), він запропонував створити в Харкові медичне товариство.

Як пише С.М. Ігумнов у звіті про діяльність товариства за перші 50 років його існування, пропозиція В.Ф. Грубе «була зустрінута присутніми на зборах дуже співчутливо». Вони обрали професорів В.Ф. Грубе та Г.С. Риндовського, а також лікаря В.А. Франковського першими розробниками статуту товариства. Проєкт статуту підписали 28 осіб (за Д.І. Багалієм – 26) – засновники товариства, з яких 13 були представниками медичного факультету Імператорського Харківського університету. Статут та дозвіл на відкриття товариства були отримані в березні 1861 р., а перші загальні збори відбулися 27 травня 1861 р. Цей день і вважається днем народження Харківського медичного товариства, яке обрало для себе шлях наукового вдосконалення, поставивши перед своїми членами мету «…сприяти колегіальним відносинам лікарів щодо вивчення, вдосконалення та повного застосування всіх галузей медицини».

У 1869 р. професор В.Ф. Грубе був обраний головою ХМТ. Він займав місце президента та голови товариства 22 роки, а потім до дня своєї смерті у квітні 1898 р. був його почесним головою. Як бачимо, значна частина початкового періоду існування товариства – періоду організації його діяльності, становлення громадської позиції – пройшла під керівництвом В.Ф. Грубе. Саме він протягом цих років визначав наукову лінію ХМТ.

Однак неправильно було б зупинитися лише на науковій діяльності В.Ф. Грубе в ХМТ. Товариство під керівництвом Вільгельма Федоровича, як свідчить С.М. Ігумнов, «не тільки неодноразово було ініціатором у порушенні питань громадської медицини, а й саме відкрило цілу низку вкрай корисних за своєю діяльністю установ».

У 1863 р. була відкрита громадська амбулаторія, що довгий час залишалася єдиною в Харкові. У 1885 р. почала приймати хворих невелика лікарня (на 10 ліжок), створена, головним чином, для надання допомоги при раптових захворюваннях. У 1887 р. Товариство відкрило перший у місті і єдиний на той час хіміко-мікроскопічний кабінет для медичних аналізів та досліджень. Того ж року, незабаром після початку проведення Л. Пастером щеплень проти сказу, ХМТ відкрило Пастерівський інститут із притулком для покусаних скаженими тваринами. Це було тим більш необхідним, що в самому Харкові кількість покусаних скаженими собаками за статистикою 1911 р. досягла 509, більше, ніж у всій Німеччині. І це зайвий раз доводило необхідність створення такої установи в Харкові.

У 1889 р. виник Бактеріологічний інститут ХМТ, у якому з 1894 р. готувалися дифтерійна та інші лікувальні сироватки. У 1886 р. за пропозицією В.Ф. Грубе була відкрита амбулаторія та лікарня при громаді Червоного Хреста. Вільгельм Федорович виконував обов’язки товариша голови місцевого відділу Товариства Червоного Хреста, але фактично, за свідченням сучасників, «він був його натхненником та активним відповідальним працівником до самої смерті». В.Ф. Грубе був людиною справи і служив прикладом невтомної та кипучої діяльності.

За свідченням сучасників, місто і професор були настільки нерозривно пов’язані один з одним, що «уявити собі Харків без Грубе і Грубе поза Харковом було неможливо». З ім’ям цієї людини нерозривно пов’язана історія медицини Харківщини другої половини ХІХ ст., історія самого міста, яке Вільгельм Федорович віддано любив і для розвитку якого доклав багато сил і старання.

Матеріал підготувала директорка Комплексу «Музей медицини» Жаннета Перцева