Харківський університет: старт великої історії

29 січня (17 січня за старим стилем) 1805 року відбулося урочисте відкриття Харківського університету — подія, що ознаменувала початок нової епохи в історії міста Харкова та всієї України.

Сучасники порівнювали університет із яскравою іскрою світла, яка поступово осяює дедалі ширші простори. Харків давно й по-справжньому чекав на цю подію.

Ще за кілька місяців до відкриття майже всі підготовчі роботи було завершено: затверджено Статут, призначено професорів і викладачів, підготовлено навчальні книги та посібники, сформовано коло слухачів. У жовтні 1804 року для потреб майбутнього університету було передано дві будівлі — губернаторську та віце-губернаторську. Водночас цього виявилося недостатньо, тож Комітет університету придбав земельну ділянку, де згодом планувалося звести необхідні навчальні корпуси та закласти університетський ботанічний сад.

Попри активну підготовку, фактичне відкриття неодноразово переносилося. Урочистості спочатку планували провести в серпні або вересні 1804 року, однак через тривалі бюрократичні процедури ці наміри було відкладено.

Зрештою, після остаточного узгодження всіх питань настав довгоочікуваний день. Учасники події чітко усвідомлювали її вагоме значення для всього регіону. Мотиви присутніх могли бути різними, проте спільною була радість і відчуття причетності до історичної події.

Комітет університету ретельно підготував церемоніал відкриття, прагнучи надати святу особливої урочистості. Заходи було заплановано на три дні: спеціально написано ораторію, підготовлено промови, прикрашено приміщення для балу, передбачено частування та два урочисті банкети — в день відкриття й наступного дня.

Від самого ранку в університетському домі почали збиратися запрошені: губернатор і чиновники, представники дворянства, професори та духовенство на чолі зі Слобідським і Харківським єпископом. Після зачитання Грамоти про відкриття університету учасники церемонії вирушили до соборної церкви, де відбулася урочиста літургія. Після її завершення було освячено університетські будівлі, а згодом прозвучала ораторія. З промовами виступили опікун Харківського навчального округу граф С.О. Потоцький та перший ректор університету І.С. Рижський.

Далі було оголошено імена майбутніх студентів, кожному з яких урочисто вручили шпагу. У той час навчання в університеті прирівнювалося до державної дворянської служби, тому цей обряд мав глибоке символічне значення.

Святкування продовжилося урочистим банкетом, а ввечері гостей знову чекали промови, вітання та музичні виступи. Університетські будівлі були прикрашені святковою ілюмінацією, а перед головним корпусом споруджено тимчасовий «Храм Слави» з «прозорою картиною», на якій серед дерев постали філософи давнини, а над жертовником символічно укладався союз із грецьким богом Аполлоном — покровителем мудрості, науки й мистецтв.

Так почалася історія університету, який став серцем науки, культури та просвітництва Харкова. І ця іскра світла продовжує горіти й сьогодні.