Актові дні в історії ХНМУ

Історичні нариси про початок медичного факультету Харківського університету

Ми вже писали про велику й зореносну роль, яку відіграло заснування університету в Харкові. Професор І.І. Срезневський стверджував, що Харків своїм піднесенням на початку XIX століття зобов’язаний саме університету, адже він «залучив до міста освічене суспільство, — і цього було достатньо, щоб залучити промисловість, і багатство, і все, що підносить місто». Д.І. Багалій відзначав: «…ні один з університетів не був так тісно пов’язаний з тим містом, де він був заснований і де йому доводилося діяти, як Харківський».

Одним із заходів, що зближував університетську спільноту з міським товариством, стали щорічні святкові Актові дні, які проводилися 17 січня — у день урочистого відкриття Харківського університету та початку його просвітницької діяльності. Це були значні зібрання викладачів і студентів, на яких були присутні й представники міської громадськості.

Кожен Актовий день супроводжувався урочистою Актовою промовою, яку виголошував один із найвідоміших професорів. Спершу текст промови обговорювали на факультеті, а потім затверджувала Рада університету.

Актові промови посідали важливе місце в науково-літературній діяльності харківської професури. Вони були важливим інструментом просвітницького впливу на суспільство, адже в доступній формі розкривали досягнення науки та порушували актуальні теми.

Велика частина промов у XIX столітті належала професорам медичного факультету. Наведемо кілька прикладів:

• 1808 – проф. П.М. Шумлянський: «Студент, який закінчив курс наук».
• 1809 – проф. В.Ф. Дрейсиг: «Про вплив харчування на стан здоров’я людини».
• 1825 – проф. О.П. Богородицький: «Про фізичне виховання дітей».
• 1828 – проф. Г.Ф. Брандейс (латинською «Oratio aditialis»): етичні вимоги до лікарів — співчутливість, скромність, уважність і дотримання лікарської таємниці.
• 1831 – проф. І.Н. Рейпольський: «Про холеру» — із власними спостереженнями з практики в Харкові та Курську.
• 1849 – І.О. Свиридов: «Про запобігання епідемічним хворобам».
• 1864 – В.Ф. Грубе: «Про сучасне клінічне викладання хірургії».
• 1900 – Л.Л. Гіршман: «Трахома як народне лихо».

З часом, через зміни в суспільстві та реформування вищої освіти, традиція Актових днів була втрачена. Її відновили в Харківському медичному інституті у 1950 році: 13 лютого відбулися перші після довгої перерви урочисті збори. З промовою «Вплив соціально-економічної структури суспільства на епідемії» виступив академік АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР професор М.М. Соловйов.

У наступні роки промови виголошували провідні вчені: член-кореспондент АН СРСР професор Є.К. Приходькова, академік АМН УРСР професор Л.Т. Малая, заслужені діячі науки УРСР професори І.Р. Брауде, Б.Є. Панкратьєв та інші.

Сьогодні університет продовжує цю традицію. Щороку в січні відбуваються Наукові сесії на визначену тему за участю викладачів, студентів та представників медичної спільноти. Після Актової промови традиційно нагороджують студентів — переможців наукових конкурсів.

Матеріал підготувала директорка Комплексу «Музей медицини» Жаннета Перцева.