Кафедра часткової епідеміології з клінікою інфекційних хвороб була створена у 1923 р. на базі інфекційного відділення Харківського військового шпиталю № 4 (майдан Героїв Небесної Сотні, 14). Очолила кафедру доктор медицини, професор Зінаїда Миколаївна Нєсмєлова – перша жінка-професор і доктор медицини в Україні. В 1926 p. кафедру було перетворено в 3-є інфекційне відділення 2-ї Радянської лікарні, що на проспекті Героїв Харкова. Наукові дослідження проводились у напрямку вивчення клініки висипного тифу, інфекційних еритем, клініки та епідеміології малярії, грипу, епідемічного паротиту, черевного тифу тощо.

В 1932 р. кафедру інфекційних хвороб Харківського медичного інституту очолив д.мед.н., професор Брауде Ілля Рафаїлович. Він створив наукову школу, яка приділяла особливу увагу вивченню кишкових інфекцій як в етіопатогенетичному, так і в клінічному та терапевтичному аспектах. Значна частина наукових досліджень була присвячена розгляду паразитарних тифів.

У період із 1958 до 1963 р. обов’язки завідувача кафедри виконував доцент Григорій Олександрович Фрідман. У вересні 1964 р. кафедрою почав керувати доктор медичних наук, професор Лисковцев Михайло Михайлович, учасник ІІ світової війни.

У вересні 1969 р. кафедру інфекційних хвороб очолила Чорна Тамара Трохимівна. Початок її роботи співпадає із значною для кафедри подією – переїздом у нове приміщення 22-ї інфекційної лікарні на пр. Байрона, 160, у якому колектив одержав приміщення з кабінетами для викладачів, навчальними кімнатами, лабораторією, прекрасну аудиторію та сучасну клінічну базу, забезпечену мельцерівськими боксами й напівбоксами та іншими службами.

У рамках наукових досліджень на кафедрі вивчались проблеми діагностики дизентерії, грипу, бешихи, дифтерії та інших інфекцій. Підвищення інтересу до імунології сприяло тому, що тут почали впроваджуватись імунологічні дослідження. З розвитком технічного прогресу й лазерної техніки на кафедрі вперше в Україні почали розробляти новий напрямок лікування інфекційних хвороб – метод терапії лазером.

З 1992 до 2019 р. кафедру очолював д.мед.н., професор Козько Володимир Миколайович. Його прихід був ознаменований пошуком нових шляхів та можливостей розвитку наукових досліджень. Приділялася увага вивченню стану компенсаторних механізмів адаптації до інфекційного процесу та удосконаленню медикаментозних і немедикаментозних засобів лікування. За роки науково-дослідницької роботи В. М. Козько отримано 19 патентів на винаходи, надруковано більш 320 наукових та науково-методичних праць, серед яких 1 монографія та 7 навчальних посібників, у тому числі з грифом МОЗ.

Кафедра туберкульозу у складі Харківського медичного інституту була створена в березні 1923 р. на базі Харківського туберкульозного клінічного інституту. До організації самостійної кафедри існував курс туберкульозу при кафедрі факультетської терапії.

Першим керівником кафедри й одночасно директором створеного незадовго до цього інституту туберкульозу був професор І.І. Файншмідт (1923‒1931). З 1931 по 1956 р. кафедру очолював професор Б.М. Хмельницький.

З 2010 р. завідувачем кафедри була доктор медичних наук, професор О.С. Шевченко. Кафедра була розташована на 1-му поверсі по пр. Ново-Баварському, 2 на базі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний протитуберкульозний диспансер № 1» та на базі ДЗОЗ «Обласна туберкульозна лікарня № 3» (вул. Пирогова, 8). У вересні 2023 р. відбулося об’єднання з кафедрою інфекційних хвороб.

З 1 серпня 2019 р. керівництво кафедрою здійснює д.мед.н., професорка Юрко Катерина Володимирівна.