Міжнародний тероризм — специфічна форма тероризму, що зародилася в кінці 1960-х років та отримала досить вагомий розвиток до кінця XX — початку XXI ст. Основними цілями міжнародного тероризму нині є дезорганізація державного управління, заподіяння економічної та політичної шкоди, порушення підвалин суспільного апарата. Загальноприйнятого визначення міжнародного тероризму поки що немає. У більшості випадків термін використовується як засіб у політичній боротьбі, оскільки кожна країна по суті сама визначає, чи відноситься та або інша група до категорії «терористів» або «бійців за свободу», а самі акти терору виконуються локально. Основними ознаками міжнародного тероризму є глобалізація, професіоналізація та опора на екстремістську ідеологію.

Резолюція № 1373 Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 р. відзначає «доволі тісний зв’язок між міжнародним тероризмом і транснаціональною організованою злочинністю, незаконними наркотиками, відмиванням грошей, незаконним продажем зброї та незаконними перевезеннями ядерних, хімічних, біологічних та інших потенційно небезпечних матеріалів». Спеціалісти відзначають також зріст технічної оснащеності терористів та їхню негласну підтримку з боку певних держав.

Для досягнення своїх цілей терористичні організації широко використовують Інтернет, радіо й телебачення.

Міжнародний тероризм є особливо небезпечним через те, що загрожує міжнародному правопорядкові та міждержавним відносинам.

Терористичний акт можна кваліфікувати як злочин міжнародного характеру у випадках, коли:

• терорист і особи, що потерпають від терористичного акту, є громадянами однієї держави або ж різних держав, але злочин здійснений за межами цих держав;
• терористичний акт спрямований проти осіб, що користуються міжнародним захистом;
• підготовка до терористичного акту проводиться на території однієї держави, а здійснюється на території іншої;
• здійснивши терористичний акт в одній державі, терорист переховується в іншій, і постає питання про його видачу.

Заходи проти тероризму в міжнародних масштабах

У 1934 р. після вбивства в Марселі короля Югославії Олександра Карагеоргійовича і французького міністра закордонних справ Луї-Жана Барту, а особливо міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, влада Польщі звернулася до Ліги Націй з вимогою застосувати міжнародні санкції проти тероризму. Йшлося насамперед про ненадання політичного притулку емігрантам.

Однією з перших 29 квітня 1958 р. укладена багатостороння Женевська конвенція про відкрите море, яка містила низку статей про боротьбу з тероризмом у відкритому морі – піратством. Гаазька конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден була укладена 16 грудня 1970 р., а 23 вересня 1971 р. укладена  Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними діями, спрямованими проти цивільної авіації. Усі ці договори регламентують співробітництво держав у боротьбі проти терористичних актів, що загрожують одному з найвразливіших засобів пересування.

14 грудня 1973 р. була прийнята Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів. 26 січня 1977 р. в Страсбурзі після детального обговорення питання в органах Ради Європи була підписана конвенція про боротьбу з тероризмом.

При Організації Об’єднаних Націй з 1973 р. діє спеціальний комітет з тероризму, який працює в основному у трьох напрямках:

• вироблення та узгодження правових норм; підготовка міжнародних договорів і конвенцій;
• виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;
• розробка заходів боротьби з тероризмом.

У 1999 р. була прийнята Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму. Згідно зі ст. 8 Конвенції кожна держава задля можливої конфіскації відповідно до принципів внутрішнього права вчиняє заходів для того, щоб визначити, виявити, заблокувати або арештувати будь-які кошти, що використовуються або виділені з метою вчинення злочинів, які входять у сферу дії Конвенції, а також кошти, отримані в результаті таких злочинів. Кожна відповідна держава-учасниця може розглянути питання про укладення угод про розподіл з іншими державами на регулярній основі або у кожному конкретному випадку коштів, отриманих у результаті конфіскації, а також розглядає можливість створення механізмів, за допомогою яких кошти, отримані в результаті конфіскацій, використовувалися б для виплати компенсацій постраждалим від злочинів або членам їх сімей. У рамках Конвенції були розроблені практичні заходи зі створення ефективної системи контролю за фінансовими потоками як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівнях. Про пріоритетність такого напряму міжнародного співробітництва у боротьбі з тероризмом свідчить Резолюція 1373, прийнята Радою Безпеки ООН 28 вересня 2001 р. на 4385-му засіданні, яка серед основних заходів протидії тероризму визначила спільні дії з ліквідації його фінансових потоків. У ній зазначається, що всі держави мають:

а) попереджати (запобігати) та зупиняти фінансування терористичних актів;

б) ввести кримінальну відповідальність за умисне передання або збирання коштів будь-якими методами, прямо або опосередковано, їх громадянами або на їх території для використання (або з наміром використання) на вчинення терористичних актів;

в) негайно заблокувати кошти та інші фінансові активи або економічні ресурси осіб, які вчиняють або намагаються вчинити терористичні акти, або беруть участь у вчиненні терористичних актів, або сприяють їх вчиненню; організацій, які прямо чи опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також осіб і організацій, що діють від імені чи за наказом таких осіб і організацій, включаючи кошти, отримані або набуті за допомогою власності, що прямо чи опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб і пов’язаних з ними осіб та організацій;

г) заборонити своїм громадянам або будь-яким особам та організаціям на своїй території надання будь-яких коштів, фінансових активів, економічних ресурсів або фінансових та інших відповідних послуг, прямо чи опосередковано, для використання в інтересах осіб, які вчиняють або намагаються вчинити терористичні акти, або беруть участь у вчиненні терористичних актів, або сприяють їх вчиненню; організацій, що прямо або опосередковано перебувають у власності або під контролем таких осіб, а також осіб і організацій, що діють від імені або за наказом таких осіб.

Тероризм в Україні бере свій початок з 1920-х років. Статистику терактів уперше оприлюднив американський історик Олександр Мотиль у статті «Політичне насильство українських націоналістів у міжвоєнній Польщі» (оприлюднено в антикомуністичному виданні «East European Quarterly», Vol. 19, N 1. March 1985. Р.50). Його дані свідчать про 63 замахи за 1921—1939 роки. Серед об’єктів тероризму були 36 українців (з них один комуніст), 25 поляків, 1 росіянин, 1 єврей.

Одним з найголосніших стало вбивство 29 серпня 1931 р. у м.Трускавець посла до Польського сейму Тадуеша Голувка, який мав великий вплив на політику маршала Юзефа Пілсудського.

Під час Другої світової війни акти тероризму стали засобом боротьби різних супротивних груп, часто неконтрольованих елементів, коли терористичні дії набирали характеру помсти чи сліпого вияву насильства. За тих складних умов дійшло до кривавої польсько-української боротьби з невинними жертвами з обох боків у 1943–1945 рр., зокрема на Волині, Холмщині і Посянні.

Сучасна українська історія також, на жаль, не обходиться без актів тероризму. Всі пам’ятають події 17 липня 2014 року, коли на території Донецької області було збито пасажирський Boeing 777, який летів з Амстердаму до Куала-Лумпур. Унаслідок трагедії ніхто не вижив. Відповідальність на себе ніхто не взяв. Однак у ході слідства було доведено, що у літак влучила ракета російського виробництва. Жертви: 283 пасажири та 15 членів екіпажу.

20 лютого 2014 року росія розгорнула збройну агресію із переміщенням своїх військових підрозділів у Крим, а 24 лютого 2022 р. – розв’язала першу у XXI столітті континентальну війну в Європі. Другий рік боротьби України проти рашиської навали остаточно відкрив світовій спільноті сутність терористичного путінського режиму. Фактично Україна протистоїть банді терористів, що воюють з мирним населенням та цивільною інфраструктурою. Геополітичний контекст боротьби українців за збереження незалежності своєї держави, власної національної ідентичності, європейського вибору означає, що сьогодні Україна стоїть на захисті єдиної, вільної, демократичної Європи, основоположних цінностей цивілізованого світу та ціною життів українців здобуває для людства свободу від тоталітаризму і тиранії.

Великого розповсюдження набуває телефонний тероризм. Це також злочин, за який передбачено відповідальність згідно зі статтею 259 Кримінального кодексу України (значний грошовий штраф або позбавлення волі терміном до 5 років).

Заходи проти тероризму в Україні

Згідно із законодавством України терористичною визнається діяльність, яка охоплює:

1. Планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів.
2. Підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях.
3. Організацію незаконних збройних формувань, злочинних груп або злочинних організацій, організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, а також участь у таких актах.
4. Вербування, озброєння, підготовку та використання терористів.
5. Пропагування та поширення ідеології тероризму.
6. Фінансування завідомо терористичних груп (організацій) та інше сприяння їм.

1. Указ Президента України № 388/2012 від 25.05.2012  «Про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом в Україні»
2. Указ Президента України № 53/2019 від 05.03.2019 «Про Концепцію боротьби з тероризмом в Україні».
3. Закон України № 638-IVвід 20.03.03  «Про боротьбу з тероризмом».
4. Закон України № 2135-XII від 18.02.1992 «Про оперативно-розшукову діяльність».
5. Закон України № 2229-ХІІ від 03.07.2020«Про Службу безпеки України».

Дії під час виявлення підозрілого пакета, сумки, коробки

• Якщо ви помітили незрозумілий згорток посеред вулиці або в будівлі, не залишайте його без уваги – повідомте охорони або адміністрації про знахідку.
• Н чіпайте, не переміщуйте і не розкривайте виявлений предмет.
• Намагайтеся зробити все можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки.
• Героїчно брати ініціативу в свої руки і знешкоджувати знахідку однозначно не варто. Це може призвести до вибуху, численних жертв і руйнувань. Викличте поліцію за номером 102 і дочекайтеся рятувальну службу.

Дії під час перестрілки чи вибуху

• Якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
• Проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;
• Якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку, – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.

Дії у випадку захоплення літака (автобуса)

• Якщо ви опинилися в захопленому літаку (автобусі), не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини.
• Заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, читайте, розгадуйте кросворди.
• Зніміть ювелірні прикраси.
• Не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу.
• Не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку.
• Жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги.
• Якщо представники влади почнуть спробу штурму, лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму.
• Після звільнення негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.

Якщо ви стали жертвою телефонного терориста

• Подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону.
• Намагайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам).
• Одночасно з розмовою і записом на диктофон друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував.
• Напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для вчинення необхідних заходів.
• Поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і вживатиме необхідні заходи.

Якщо перебуваєте в приміщенні під час теракту

• Спробуйте визначити, які місця в цій будівлі найбільш небезпечні (проходи між секторами на стадіоні, скляні двері та перегородки в концертних залах і т.п.). Знайдіть запасні або аварійні виходи, постарайтеся спланувати шлях відходу до них. Найлегше сховатися в кутах залу або поблизу стін, але звідти складніше добиратися до виходу.
• Якщо в момент теракту спецслужби оголосили евакуацію, не панікуйте, уникайте істерики і поспіху. Приміщення покидайте організовано і повертайтеся до нього тільки після дозволу поліції. Запам’ятайте, що від злагодженості та чіткості ваших дій залежить не тільки ваші життя і здоров’я, а й інших людей.

Вас затиснуло в натовпі під час теракту

• Під час масових заворушень постарайтеся обійти натовп. Якщо зробити це не вийшло, дозвольте масі людей нести вас в напрямку від центру до краю, намагаючись поступово вибратися з неї.
• При русі в натовпі важливо також утримати рівновагу, щоб не впасти, тому не тримайте руки в кишенях, піднімайте ноги якомога вище, ставте їх на повну стопу, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки.
• Якщо тиснява прийняла загрозливий характер, негайно звільнитеся від будь-якої ноші – перш за все від сумки на довгому ремені або шарфа.
• Якщо у вас щось випало, в жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти.
• При падінні намагайтеся якомога швидше піднятися на ноги, при цьому не спирайтеся на руки – їх можуть віддавити або навіть зламати панікуючі люди. Знайшовши опору, різко відштовхніться від землі ногами. Якщо встати не вдається, згорніться «калачиком» і захистіть голову передпліччями, а долонями прикривайте потилицю.

Вас взяли в заручники

• Пам’ятайте, основна ваша мета – залишитися в живих. Налаштуйте себе на цю хвилю і зберігайте спокій. Потрібно звернутися до правопорушника, що взагалі відбувається.
• Якщо у вас не встигли відібрати мобільний телефон, негайно повідомте про своє місцезнаходження правоохоронцям і рідним.
• Якщо вас замкнули в приміщенні, спробуйте привернути чиюсь увагу. Наприклад, розбийте скло і покличте на допомогу, у разі наявності сірників підпаліть папір і піднесіть ближче до пожежного датчика.
• Під час фізичного контакту з терористами не пручайтеся. Це може призвести до ще більшої жорстокості.

Боротьбою з тероризмом займається Служба безпеки України.

Контакти для звернення стосовно питань попередження терористичного акту або його виявлення:
Електронна скринька: callcenter@ssu.gov.ua
Телефон Служби безпеки України в Харківській області 057 707 1661
Цілодобовий безкоштовний телефон довіри Служби безпеки України 0-800-501-482.