Кафедра епідеміології Друк

АДРЕСА: 61022, м. Харків, вул. Трінклера, 12.

Тел.: +380 (57) 702-11-73

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду



ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ

Чумаченко Тетяна Олександрівна – доктор медичних наук, професор.


ШТАТ КАФЕДРИ

Відповідальні: за консультативну роботу і зв'язок із закладами охорони здоров’я – доцент Семішев Віктор Іванович; за організацію та навчальний процес по бакалавріату та магістратурі – доцент Ждамарова Лариса Анатоліївна; за навчально-методичну роботу – асистент Макарова Вікторія Іванівна; за науково-дослідну роботу – асистент Несвижська Інна Іванівна; за післядипломну освіту – асистент Райлян Марина Володимирівна; за виховну роботу та роботу студентського наукового гуртка – асистент Поливянна Юлія Іванівна;

асистент – Семеренська Тетяна Іванівна; аспірант – Бережна Антоніна Валентинівна; старший лаборант – Акопян Яна Вікторівна; лаборант – Волобуєва Анна Олександрівна.

Чумаченко Тетяна Олександрівна


НАВЧАЛЬНА РОБОТА


На кафедрі проводиться підготовка студентів 4 курсу стоматологічного факультету, 5 курсу I, II, III медичних факультетів та V, VI факультетів з підготовки іноземних студентів, які навчаються за спеціальностями «Лікувальна справа» та «Педіатрія», 5 та 6 курсу IV медичного факультету, які навчаються за спеціальністю «Медико-профілактична справа», студентів бакалаврів, які навчаються за спеціальністю «Медсестринство» з дисциплін «Епідеміологія», «Військова епідеміологія з епідеміологією надзвичайних станів». Також на кафедрі викладаються курси за вибором «Методи епідеміології в клінічній медицині. Основи доказової медицини» та «Клінічні аспекти імунопрофілактики» для студентів 6 курсу медичних факультетів. На кафедрі навчаються лікарі-інтерни за спеціальністю «Епідеміологія». Для лікарів-інтернів за спеціальністю «Сімейна медицина», «Клінічна лабораторна діагностика» як суміжний цикл викладається курс «Клінічна епідеміологія».


Викладання лекцій студентам здійснюється в лекційній залі кафедри епідеміології, яку оснащено сучасною стереоакустичною системою та мультимедійним проектором. Кафедра має музей історії кафедри епідеміології та наукову бібіліотеку, що використовується в навчальній та виховній роботі. На кафедрі діє студентський науковий гурток.



НАПРЯМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


На теперішній час основними напрямками науково – дослідної роботи кафедри є епідемічний нагляд за інфекціями, які пов’язані з наданням медичної допомоги та шляхи стримування резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів; епідеміологічна діагностика інфекційних хвороб; розробка методів епідеміологічного нагляду з використанням інформаційних технологій; розробка методів математичного моделювання та прогнозування епідемічного процесу інфекційних хвороб; вивчення впливу екзо- та ендогенних факторів на активний штучний імунітет проти інфекцій, контрольованих засобами специфічної профілактики; розробка української наукової термінології з епідеміології, створення міжнародного словника епідеміологічних термінів.



ОСНОВНІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ


За останні 5 років було надруковано: 2 підручники, 2 навчальних посібника, 104 статті, 139 тез; видано: інформаційних листів – 5, методичних вказівок – 11, монографій – 2, отримано 6 патентів.


Результати наукових досліджень кафедри епідеміології одержали визнання в Україні, також неодноразово були представлені на наукових форумах в країнах СНД (Росія, Білорусь, Літва, Казахстан, Узбекістан, Грузія), в США, Австрії, Італії, Бельгії, Греції.


Завідувач кафедри епідеміології професор Т.О. Чумаченко є членом міжнародного товариства з інфекційних хвороб (ISID).



НАУКОВА СПІВПРАЦЯ


Кафедра епідеміології плідно співпрацює з:

  1. кафедрами Харківського національного медичного університету;
  2. ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України;
  3. Харківською медичною академією післядипломної освіти;
  4. Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця (НМУ);
  5. Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
  6. Обласним спеціалізованим будинком дитини «Зелений гай»;
  7. Військово-медичним клінічним центром Північного регіону;
  8. ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини»;
  9. КЗОЗ «Харківський обласний центр профілактики і борьби зі СНІДом»;
  10. ДУ «Харківський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України»;
  11. Бере участь у проекті АЗЗ (Агентства зменшення загрози) МО США «Зменшення біологічної загрози»;
  12. Public Health Agency of Sweden.



КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА


Професорсько-викладацький склад кафедри постійно надає аналітично-консультативну допомогу співробітникам центру громадського здоров’я Харківської області та інших областей України з питань визначення шляхів оптимізації епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами й контролю епідемічного процесу окремих інфекційних захворювань. Співробітники кафедри епідеміології допомагають ДУ «Харківський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України» в розробці та впровадженні в практичну роботу лікувально-профілактичних закладів сучасних інформаційних технологій для моніторингу за захворюваністю. Результати роботи відображено в сумісних публікаціях у наукових фахових збірках та журналах. Викладачі кафедри здійснюють керівництво науково-практичними роботами лікарів – інтернів, які отримують спеціалізацію з епідеміології.


Завідувач кафедри професор Т.О. Чумаченко є національним тренером у тренінгу «Виявлення та реагування на чинники біологічної загрози. Статистичні методи в епідеміології. Розслідування епідемічних спалахів. Аналітична епідеміологія. Використання інформаційних технологій для епідеміологічного аналізу».



ІСТОРІЯ КАФЕДРИ


Кафедра епідеміології ХНМУ є однією із старіших не тільки в Україні, а й у світі. Вона була заснована у 1930 році Михайлом Миколайовичем Соловйовим, учнем засновника вітчизняної наукової епідеміології академіка Данила Кириловича Заболотного. Вчений зі світовим ім'ям, член АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР академік М.Н. Соловйов очолював кафедру з 1930 по 1969 р. р. В 1933 р. М.Н. Соловйов видає українською мовою підручник за курсом «Епідеміологія», а в 1936 р. – посібник для лікарів і студентів «Загальна епідеміологія». Ці підручники стали першими в Україні друкованими виданнями такого напрямку.


В цей період наукова робота кафедри і підготовка фахівців здійснювалася за двома напрямками: крайова епідеміологія і розробка питань епідеміології дизентерії, дифтерії, скарлатини, інфекційного гепатиту, токсикоінфекцій, гельмінтозів, туляремії та ін. Результати цих робіт знайшли відображення в дисертаціях, а також окремих оригінальних роботах Б.В. Бойкова, А.К. Грицай, О.Г. Шварца, І.І. Савойського, Г.Г. Рубінштейна, Г.М. Фішер, а пізніше – В.М. Гуртовенко, Л.В. Колотилової, Т.О. Тищенко, В.А. Шмунеса. З тематики «Епідеміологія гельмінтозів» були захищені дисертації З.І. Мазуркевичем, В.М. Жидовцевим, Н.І. Алєксєєвою, а також вивчалися питання епідеміології туляремії і заходи щодо ліквідації її вогнищ (М.Ф. Шмутер), епідеміології харчових токсикоінфекцій (І.І. Чернов), епідеміології і профілактики інфекційного гепатиту (В.М. Жданов, Г.М. Старобинець), вірусних захворювань енцефалітом у зимовий період (І.І. Савойський) та ін. Паралельно з вищезгаданими темами розроблялися питання щодо теорії епідеміології (М.М. Соловйов).


На початку 60-х років кафедра вперше в Україні почала вирішувати важливу науково-практичну проблему впливу окремих факторів зовнішнього середовища на формування і збереження активного штучного імунітету проти дифтерії. У виконанні цієї тематики взяли участь і досягли певних успіхів В.Д. Черненко (кандидатська і докторська дисертації), А.А. Загнойко, О.Ф. Лисенко, М.Н. Лисих, Л.В. Баданіна, В.В. Мєдвєдєва, І.Я. Єгоров, С.І. Ломоть, В.М. Коломієць, Б.М. Овчаренко, Ю.С. Федоров (кандидатські дисертації). Разом із цим вивчалися питання епідеміології і профілактики інших інфекцій. Так, А.К. Грицай вивчав епідеміологічні особливості малярії, І.І. Клюєв - туляремії, Л.Д. Романова – гельмінтозів і лямбліозів, Л.О. Кляч – гельмінтозів, І.Д. Ладний, Г.І. Падалка – правця, С.М. Рундіна – черевного тифу, О.М. Карабан – туляремії, Ю.О. Желудков – холери, М.М. Гордий – гострих кишкових захворювань.


З 1969 по 1991 р. р. кафедру епідеміології очолював учень М.М. Соловйова – професор Володимир Дмитрович Черненко. Викладачами кафедри в цей період були доценти В.М. Жидовцев, О.І. Ломоть О.І. Гончаров і асистенти Н.І. Алєксєєва, С.М. Рундина, О.М. Карабан, Г.І. Падалка. По сумісництву викладачами працювали головний державний лікар Харківської області Б.М. Овчаренко, завідувач відділом особливо небезпечних інфекцій обласної санітарно- епідеміологічної станції Т.С. Панкова і лікар-епідеміолог цього відділу Ю.С. Федоров. З 1991 р. по 2010 рр. завідувачем кафедри був д-р мед. наук, професор Олег Михайлович Карабан.


Наукову діяльність на кафедрі починали визнані у світі вчені, зокрема академік АМН СРСР В.М. Жданов, який запропонував програму ВООЗ по глобальній ліквідації захворюваності на натуральну віспу і яка була вдало здійснена на практиці. Цю програму в практику втілив вихованець кафедри професор І.Д. Ладний, якого пізніше було обрано заступником Генерального директора ВООЗ. Професор В.Д. Черненко був консультантом ВООЗ з питань боротьби з дифтерією, професор О.М. Карабан був консультантом ВООЗ з питань боротьби з натуральною віспою.


На сьогодні кафедра є однією з провідних наукових установ з питань епідеміологічного нагляду за інфекційними захворюваннями, центром підготовки кадрів для закладів служби громадського здоров’я України.


За період існування на кафедрі підготовлено 15 докторів і 65 кандидатів медичних наук, на теперішній час в аспірантурі навчається 1 особа.


З 2011 р. кафедру епідеміології очолює д-р мед. наук, професор Тетяна Олександрівна Чумаченко.